23:16, Понеділок, 6 Березня, 2023

Тиждень тому повернулися із Закарпаття: у Запоріжжі російська ракета вбила батьків та їх немовля

Вранці 4 березня під завалами зруйнованого російською ракетою будинку в Запоріжжі рятувальники знайшли тіла молодої сім’ї Фурник — Іллі, Каміли та їхньої восьмимісячної донечки Евеліни. Виїхавши із свого окупованого села подалі від війни, певний час родина мешкала на заході України. Не пройшло й семи днів після повернення до Запоріжжя, як смертоносний шматок металу знищив життя мирних людей, а у тих, хто вцілів, відібрав дім.

– Ми з Камілою товаришували з дитинства, адже разом виросли у селі Вербове Пологівського району, що на Запоріжжі. Ілля — із Василівського району, це неподалік. Їм обом — всього 23 роки. Познайомились вони під час навчання у авіаційному коледжі, там і зародились їхні почуття. Працювали Каміла та Ілля на «Мотор Січ», але мешкали у рідному селі дівчини, паралельно займались ще й господарством, — розповіла кума родини та подруга Анна Бережко. — Коли почалось повномасштабне вторгнення, Каміла вже була вагітною. Розуміючи, що ні за що не житимуть під обстрілами та окупацією, пара разом із батьками дівчини виїхали з населеного пункту і зупинились у Запоріжжі. Там у них влітку народилась донечка Евеліна, хрещеною мамою якої я стала. Дівчинка була таким янголям, маленька красунечка із щирою усмішкою, яка була центром всесвіту для своїх батьків, дідусів та бабусь. У центрі міста родина придбала квартиру, сподіваючись, що зовсім скоро переможемо ворога і вони, як і мільйони українців, зможуть виховувати свою дитину під мирним небом. Проте, коли ситуація у місті погіршилась, й у їхній мікрорайон почало прилітати, Ілля та Каміла вирішили перечекати на Закарпатті. Там вони пробули близько п’яти місяців, тиждень тому повернулись. Хто ж знав, що таке станеться… Горе може постукати у двері будь-кого в будь-який час. Тим більше, коли клята війна косить без розбору.

За словами співрозмовниці, родина Фурник мешкала на другому поверсі. Тієї ночі вони вже спали, ніщо не віщувало лиха. Сирена пролунала вже після вибухів.

– Епіцентром ударів ракет були другий та третій поверх. Кожного разу при якихось таких ситуаціях чи то вночі, чи вдень ми з Камілою завжди списувались. Аж тут дивлюсь пройшло кілька хвилин, а Каміла нічого не пише. Набираю її — не відповідає. В інтернеті вже опублікували світлини з місця трагедії, там я і впізнала дім подруги. Але навіть думки не було, що саме в їхню оселю поцілили окупанти, — додає Анна. — Я швидко прибігла на місце, туди відразу ж прибули і батьки Каміли, які мешкали тимчасово у тітки. Ми не полишали надії на диво. Весь наступний постійно дзвонили Іллі, йшли гудки, але трубку ніхто не брав. Тіла кумів та мою похресницю знайшли вже на першому поверсі під завалами. Від житла нічого не залишилось.

Батьки під окупацією, бабуся Каміли теж. За ці три дні від влади жодної реакції. Я не хочу наговорювати ні на кого, але у цій ситуації в першу чергу потрібно допомагати людям. Ви тільки уявіть стан батьків Каміли, які в одну мить втратили дітей та онучку, втратили квартиру. Крім того, під окупацією знаходяться батьки Іллі.

«Біль, просто біль, безжалісно вирвали серце, розбили та покалічили душу. Тисячу слів „за що“? Я чекала два дні біля під’їзду, молилася та вірила що вас знайдуть живими. Вічна пам’ять та рана на все життя… Легких хмаринок тобі, моя маленька Евелінка, та назавжди для мене усміхнена дівчинка, вибач, що не зберегли», — написала Анна Бережко в соцмережі.