Готовність до самопожертви – ось одна з головних особливостей людини та собаки. Напевно, ця особливість зробила ці два біологічні види компаньйонами.
Житель селища Городок, що неподалік Радомишля, поліз у озерце, куди крізь тонкий лід провалилися два його собаки. Собак зумів врятувати, але сам загинув.
Версія рятувальників
Як повідомляє прес-служба УДСНС у Житомирській області, 18 лютого о 14:54 до Служби порятунку “101” м. Радомишль надійшло повідомлення про те, що потрібна допомога рятувальників у вилученні тіла людини, яка провалилася під кригу. За словами очевидців, стало відомо, що 58-річний чоловік прогулювався біля водоймища разом зі своїми собаками. Одна з тварин вибігла на тонкий лід і провалилася, чоловік одразу кинувся їй на допомогу. Він встиг врятувати свого чотирилапого друга, але сам вибратися з крижаної води вже не зміг. Рятувальники, що прибули на виклик, зуміли витягти з води лише мертве тіло.
Кореспондент народного тижневика «Субота» виїхав до Городка, щоб зрозуміти та донести до читачів те, що сталося. До речі, незабаром стало ясно, що під кригу провалився не один, а два собаки, і загиблий врятував обох.
«Коли я прибігла на озеро, побачила на лаві татову куртку, черевики, телефон…»
Першою співрозмовницею журналіста була дочка загиблого Ігоря Мешкурова Анастасія. Вона все ще у депресії, розговорити її було непросто.
Про Ігоря Мешкурова стало відомо, що він військовий пенсіонер. Після звільнення у запас працював електриком у комунальному господарстві селища.
– У тата два лабрадори: чорненька Адель і біла Вайт. 18 лютого, у вихідний, він, як завжди, гуляв із ними. …Мені зателефонував татовий начальник і сказав про те, що сталося. Коли я прибігла на озеро, побачила на лавці татову куртку, черевики, телефон. Поруч сиділи собаки і, як загіпнотизовані, дивилися на проламаний лід. Коли мене побачили, підбігли, а потім знову повернулися до води. Немов чекали, коли тато з’явиться живий і здоровий… Поруч був лише один чоловік – знайомий тата. Рятувальники приїхали згодом.
За словами Анастасії, її батько дуже любив тварин, підбирав бездомних кішок і нікому ніколи не міг відмовити у допомозі та підтримці.
Собаки дали зрозуміти другові загиблого, що трапилося лихо і потрібна допомога
Як з’ясувалося, першим, хто забив на сполох, був друг і в минулому товариш по службі Ігоря Віктор Федоров. Ось що він розповів кореспондентові народного тижневика:
– Я приїхав до озера помити машину. Раптом до мене підбіг лабрадор Ігоря Вайт і почав скиглити. Ми з Ігорем – старі друзі, його собаки мене добре знають. Я зрозумів – щось сталося. Дивлюся, а другий лабрадор Ігоря – Адель – стоїть на березі, дивиться у воду і теж скиглить. Я спочатку подумав, що Ігореві погано стало. Бачу – на лаві його речі. Ігоря нема ніде. А собаки скиглять і показують мені, мовляв, він у воді. Я зателефонував другові Ігоря – Чеканову – вони мешкають в одному будинку – пояснюю ситуацію. Зателефонував знайомому до поліції, попросив дати пораду. Той викликав рятувальників та опергрупу.
Як зазначив Віктор, провалилися, ймовірно, обидві собаки, оскільки обидві були мокрі. Можливо, грали та вискочили на лід. А Ігор – не з тих, хто кидає друзів у біді. Він, не роздумуючи, кинувся їх рятувати. Врятував. Ціною власного життя.
За словами дочки загиблого Анастасії, її батько любив життя. Любив її, свою дочку, любив онуку, любив природу, любив тварин, собак, котів. Був готовий допомогти кожному. Ніколи нікого не кидав у біді.
Вчинок Ігоря Мешкурова теж героїзм. Він саме такий: кинутися рятувати життя близьких та далеких, не замислюючись про власне життя. Це те, що зараз роблять наші воїни на передовій.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Віктор Бакальчук
