Влітку, коли надворі спека, а кондиціонер на роботі не справляється зі своїм завданням, ми всі заплющуємо очі і мріємо потрапити кудись поближче до води, де було б відчуття свіжості і свободи. В Україні багато мальовничих місць, де можна врятуватись від спеки і куди варто поїхати, принаймні, на короткі вихідні.
“Український інтерес” пропонує підбірку найдивовижніших озер України, кожне з яких має свою таємницю.
Ялпуг
Найбільше природне озеро України та друге за величиною в Європі знаходиться на Одещині. Площа озера – 149 кв.км, довжина – 39 км, ширина – 6 км, а максимальна глибина – 5,5 м.
У озері водиться багато раків і близько сорока видів риби. Однак, у 1988-му році в водоймі сталося масове отруєння фауни і флори. У басейн річки Ялпуг, яка розташована на півдні Молдови, потрапило дуже багато хімічних речовин. Тому озеро досі потребує проведення заходів щодо “оздоровлення” його екологічного стану та очищення.
Розповідають, що Ялпуг, як і більшість озер України, має свою легенду. На березі озера розкинулося місто Болград. Кажуть, що сюди одного разу сюди навідався російський поет Олександр Пушкін, дорогою до Одеси. Йому так сподобалося місцеве озеро, що в прибережному парку він посадив дуб. А жителі міста тепер ретельно оберігають це дерево.
Світязь
Світязь є однією з водойм комплексу Шацьких озер на Волині. Це озеро – найглибше в Україні, подекуди глибина перевищує 58 метрів. Живиться воно тільки підземними водами, бо в нього не впадає жодна річка.
Світязь називають “Українським Байкалом” – воно настільки чисте, що піщане дно проглядається до восьми метрів. У вітряну погоду хвилі досягають висоти в кілька метрів.
Вода в Світязі містить срібло і гліцерин, який сприяє загоєнню ран і добре впливає на шкіру. Розповідають, що колись воду з озера возили в Польщу, щоб дівчата з багатих сімей приймали косметичні ванни.
У озера є власна досить містична легенда. Старі люди подейкують, що на місці озера колись було велике місто. Одного разу на місто напало невідоме військо. Налякані мешканці кинулись за радою до князівської доньки, а та, за переказами, звела руки до неба і проказала такі слова: “Як оминути люту кару! Нас убережи від неї, Громовицею вразь з превисокої хмари, чи сховай під землею!”. Кажуть, по тих словах, розступилася земля, а там, де було місто, розлилось велике озеро. Вороги всі по тому померли від страшної недуги.
Синевир
Синевир є найбільшим озером Українських Карпат. Розташоване воно на висоті 989 метрів. Навіть у найтепліші дні прогріваються лише верхні 1-2 метри озера.
Довкола озера можна побачити надзвичайною мальовничі та величні краєвиди. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, віком 140-160 років, спадають прямо над водою. Посередині озера розміщений невеликий острівець площею кілька метрів. Звідси і народна назва озера – Морське Око.
Озеро теж має свою містичну історію. Місцеві жителі розповідають туристам, що в цих краях жив князь, в якого була красуня-донька Синь. Одного разу, об’їжджаючи свої володіння в горах, граф взяв у подорож дочку. Дівчина, гуляючи сама в горах, зустріла юнака Вира, який чарівно грав на сопілці. Юна донька князя закохалася в музику хлопця. Та кохання виявилось забороненим. Князь наказав згубити Вира, а тіло його поховали в полі. Засмучена Синь плакала над його могилою стільки, що зі сліз стало озеро, синє, як небо. Так, за легендою, і виникло озеро Синевир.
Сьогодні біля озера в пам’ять про закоханих Синь та Вира встановлені скульптури, вирізані з дерева. Побутує повір’я, що пара, яка побувала на берегах Синевиру, ніколи не розлучиться.
Біле озеро
Це озеро називають найпрозорішим в Україні. Знайти його можна на Рівненщині.
Також його кличуть озером молодості. Тут найвищий вміст гліцерину в воді – 6.37 мг/л, а вода м’яка навіть на дотик.
Площа водойми – понад 450 га, а максимальна глибина – 26 метрів. Однак у радіусі 50 метрів від берега глибина не сягає вище коліна. Тому сюди часто приїжджають з дітками.
Місцеві жителі розповідають, що вода у озері настільки приємна та чиста, що до 1939 року її доставляли в бочкам польським панночкам, щоб вони приймали “ванни краси”.
Шелехівське озеро
Водойму вважають найдавнішим озером України. Також її називають гідрологічною пам’яткою природи.
Озеро утворилося на території сучасної Сумщини у часи льодовикового періоду і таке давнє, як озера Байкал, Ладозьке і Вікторія. Його поява стала результатом зсуву плит, які загородили прохід талим водам льодовика. Так і з’явилася чаша площею в 7 га.
Від льодовикового періоду в озера залишилась одна примітна особливість – вода там завжди прохолодна і чиста.
Блакитні озера
Дивовижно-блакитні озера (зрозуміти це можна ще з назви) знаходяться на Чернігівщині. Озера утворились на місці кар’єрів, де видобували кварцовий пісок. З часом вони наповнилися джерельною водою.
Вода у цих озерах дуже чиста. Вона ніколи не застоюється через те, що підземні джерела постійно підтримують однаковий рівень води. Дно кожного озера вкривають поклади кварцового піску. Цей пісок надає воді яскраво блакитного кольору. Звідси виникла назва “блакитні”.
Крім того, поблизу озер, серед сосен і дубів, можна знайти цікаву садибу. Колись, в далекому 1856 році, там народилася Софія Русова – засновниця першого дитячого садка в Росії, яка вперше видала буквар і систему дошкільної національного виховання.
Несамовите
Озеро є одним з найвищих в Українських Карпатах та розміщене на висоті 1750 метрів над рівнем моря.
Розташоване воно на Івано-Франківщині та лежить на східних схилах гори Туркул. Довжина озера становить 88 м, ширина 45 м. Глибина по всій площі коливається в межах 1-1,5 м.
Озеро має багато загадкових легенд. За однією з них, якщо кинути камінь в озеро то можна накликати жахливу негоду, що накличе шквальний вітер і зливи.
Інша легенда розповідає, що душі всіх людей, які накладають на себе руки або відбирають у когось життя, потрапляють у Несамовите. Кажуть, що коли кинути в озеро камінь, тобто потривожити душі грішників, то з’являється з нього білий вершник на білому коні і починає навколо гарцювати. Де кінь ногою ударить – там відлупуються від скель великі шматки льоду. Тоді вискакують з водяної безодні душі грішників, напаковують той лід у великі міхи і розлітаються темними хмарами у різні боки.
Однак озеро має і позитивну легенду, особливо для тих, хто дуже хоче заміж чи (рідше) одружитися. Кажуть, якщо вмитися в Несамовитому, то протягом року знайдеш своє щастя.
Мертве озеро
Мертве (або Журавлине) озеро розміщене високо в Сколівських Бескидах на Львівщині. Озеро є дещо таємничим, і начитавшись містичних історій, їхати туди не варто.
Потрапивши до озера, ви побачите неправильну овальну форму, темну, як ніч, але прозору воду і бульбашки, які постійно піднімаються до поверхні.
“Мертвим” його називають тому, що вода там насичена сірководнем і вищі живі організми там не живуть. Про те, як утворилося озеро, ніхто точно не знає, як, власне, і про його точну глибину.
Велике скупчення гілок, коренів дерев, трави утворило острів посеред Мертвого озера. І, якщо добре придивитися, можна побачити, що він рухається.
Через незвичні властивості озера місцеві досить довго не наближалися до нього, знаходячи містичні пояснення дивним бульбашкам на поверхні і аномальній темній воді. Розповідають, що в тутешніх болотах після сніжних зим або дощових літніх тижнів безслідно зникали подорожні.
Однак сьогодні дорога до Журавлиного безпечна: стежки промарковані, є покажчики, тому заблукати в лісі шансів майже нема.
