25 серпня, близько 18-ої години, на вулиці Злагоди, 6 у с. Малинівці Малинської громади Коростенського району, звичну тишу серпневого недільного вечора порушили гучні й тривожні сигнали «швидкої» допомоги. Затим, десь приблизно через годину, до цього будинку прибули один за одним три екіпажі поліції…
Сусіди почали перешіптуватись, що щось сталося тут не ладне й невеселе…
«Олег прийшов перевідати свою доньку…»
Справді, того вечора в будинку, де проживала місцева 30-річна жителька Аня, нібито засідала гучна компанія місцевих випивох, котрі святкували, напевно, третій день (!) День незалежності України. У цей час до будинку навідався громадянський чоловік господині Олег, щоб провідати свою кохану доньку Дану, котрій 24 листопада виповниться 4 роки. Пара разом не проживала вже більше року, хоча офіційно не були розписані.
Цього разу чомусь чоловік не зміг вільно потрапити додому, декілька разів приїжджав до будинку, але так і не дістався всередину. Тоді він вибив шибку вікна, поранивши собі руку, й від великої крововтрати помер у лікарні…
Інформацію про цю подію підтвердили у відділі комунікації ГУНП в Житомирській області. Тут, зокрема, поінформували: «Увечері, 25 серпня, до відділення поліції №1 Малина Коростенського райуправління Нацполіції надійшло повідомлення від медиків про те, що під час доставлення до лікарні в кареті “швидкої” допомоги помер чоловік. На місці події працювала слідчо-оперативна група поліції. Попередньо встановлено, що житель с. Малинівки, 1987 року народження, перебуваючи в обійсті своєї колишньої співмешканки, вдарив по віконній шибці. У результаті чоловік порізав руку й почалася масивна кровотеча. На жаль, врятувати його життя медикам не вдалося. Нині триває з’ясування всіх обставин події».
Заступниця начальника ВП №1 Малина, капітан поліції Тетяна Невмержицька у розмові з журналістом «Суботи» повідомила наступне: «Виклик від медиків до поліції про смерть чоловіка на лінію «102» надійшов о 19:24. Чоловік прийшов на подвір’я провідати свою доньку. В результаті поранення руки, він через велику втрату крові помер у приймальному відділенні. Нині за фактом смерті чоловіка порушено кримінальне провадження за статтею 115 Кримінального кодексу України з поміткою “Нещасний випадок. Травмування”. Тіло покійного доставлене на судово-медичну та токсикологічну експертизи, які визначать остаточну причину смерті».
«Чоловік помер в приймальному відділенні від великої втрати крові…»
Старший фельдшер КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» облради Малина Василь Примаченко підтвердив факт виклику своїх колег:
— О 18:46 на лінію «103» надійшов сигнал про те, що потрібно надати допомогу чоловіку в с. Малинівці. На виклик прибув фельдшер В.В. Ванек. При огляді потерпілого у нього констатували діагноз: «різана рана внутрішньої поверхні правого плеча. Гіповолемічний шок».
Гіповолемічний шок — стан, який спричинює значне зменшення об’єму циркулюючої крові (ОЦК). У результаті втрати рідини (або крові) знижується наповнення шлуночків серця і зменшується ударний об’єм. З іншого боку, зменшення ОЦК призводить до гіпоксії та метаболічного ацидозу. Зазвичай спостерігають порушення перфузії тканин.
Староста Малинівського старостинського округу Володимир Савченко прокоментував цю подію:
— Подія справді мала місце. Ці люди були розлучені, разом уже тривалий час не проживали. Покійний Олег Сологуб часто приїжджав до доньки, яка проживала з мамою. Він був порядною і нормальною людиною, спиртним не зловживав. Працював далекобійником. У родині час від часу виникали певні розбіжності з приводу виховання доньки, але вони ніколи не виносили ці суперечки на загал. Дуже шкода чоловіка… Щирі співчуття рідним і близьким покійного.
«Про Олега всі люди хорошої думки, але він мав нещасливу долю…»
Сусіди цієї родини, де відбулася така сумна подія, не зовсім позитивно характеризують господиню. Про Олега ж відгукуються лише добре і співчувають рідним, яким довелося пережити важке горе.
— На подвір’ї часто збиралися сумнівні гучні компанії, розпивали спиртне, смажили шашлики, — розповіла одна із сусідів, пані Галина. — Раніше тут часто було чути крики, з’ясування стосунків між Олегом та Анею, навіть биття посуду. Часті сварки, мабуть, виникали через ревнощі та нерозумне витрачання Анею коштів, які Олег привозив із далеких рейсів. Він намагався навести порядок на подвір’ї: косив, прибирав, лагодив господарські будівлі. Олег був непоганим, чуйним, веселим чоловіком, дуже любив донечку. А в хаті у Ані часто панував безлад, антисанітарія, і запах курива та спиртного — це було постійно… Він часто жалівся на Аню, навіть плакав… Того вечора подвір’я було залите кров’ю, коли сталося горе. Він нібито кликав Аню на допомогу, але вона чомусь не поспішала. У крові тоді було майже все подвір’я…
— Він часто плакав, мені розповідав, як любить свою донечку, як він її водив у садочок, купував їй іграшки та повітряні кульки, щоб вона гралася вдома, але до мами чомусь не поспішала й зовсім не хотіла… — розповіла ще одна сусідка Людмила Мерунко. — Він, коли я йшла з магазину, не раз допомагав занести важку сумку в хату. Стане, поговорить, розкаже. Мила й привітна дитина. Будинок той він викупив і подарував Ані, а інший, де мешкав на вулиці Садовій, 5, Олег взяв на виплату й мав 26 серпня оформити його офіційно на себе… Толковий був мужчина. Дуже його нам усім шкода.
— Раніше він купив продуктовий магазин Ані «Фенікс» у Малинівці. Вона почала ним займатися, але з часом там почали збиратися місцеві любителі оковитої. Олег ледь погасив борги за товар, і цю справу тоді вдалося швидко згорнути, — пригадала ще одна сусідка Анна Іванівна. — Він мені якось погодився покосити траву на подвір’ї, не взяв ні копійки. Дуже його шкода. Нещаслива доля в такої хорошої людини.
Аня, 1993 року народження, родом із села Українки Малинської громади, свого часу непогано навчалася у місцевій школі. Нині в селі проживають її батьки, яких у громаді характеризують позитивно. Обоє працюють, мають автомобіль. Жінка полюбляє компанії, працює на одному з підприємств міста, на складі. Олег — її не перший обранець долі.
У святкові дні Аню нібито бачили в рідному селі, де вона також активно “відпочивала”.
Того дня поблизу місцевої крамниці в селі Малинівка люди начебто бачили й Олега. До трагедії він декілька разів приїжджав до будинку Ані власним автомобілем і виглядав знервованим.
Олега Сологуба поховали у Облітках
Голова Потіївської громади Марина Плечко про цю сумну історію нічого не чула. Поцікавившись тим, що сталося із їхнім земляком, вона перенаправила за коментарем до старости села Обліток.
Староста Облітківського старостинського округу Віталій Харченко повідомив, що Олег і його родина не місцеві, вони родом із Любарщини, йому було 36 років. Приблизно 15 років тому його літня мама — інвалід другої групи, яка проживає разом із його 98-річною бабусею, купила будинок у Облітках на вулиці Центральній. Окрім Олега, у нього ще є дві сестри. Родина нормальна, без жодних претензій до них від односельців чи старости.
У селі готувалися до похорону Олега, його привезли для поховання з Малина у вівторок, 27 серпня. Староста висловив співчуття, зазначивши, що це була трагедія: “Ще б жити і жити. Молодий і гарний чоловік, але така, очевидно, доля Всевишнього… А від долі, як відомо, не втечеш”.
«Ця смерть, у будинку, де проживала Аня, вже не перша…»
До речі, смерть Олега Сологуба не перша в цій хаті. Раніше тут вже були зафіксовані ще декілька летальних випадків за загадкових обставин і лише чоловіків. У цій хаті колись жила бабуся, котру називали відьмою, бо щось «знала». Чи це справді містика чи реальність, але напередодні загибелі Олега сусідський пес дуже довго й гучно вив. А це, як відомо, не дуже приємний знак, слід чекати на покійника…
«До професійного свята – Дня далекобійника, на жаль, не дожив…»
Всі негаразди й спірні сімейні питання можна вирішувати не завжди радикальними методами й на емоціях, а законним шляхом, у спокійному руслі і з допомогою відповідних компетентних органів та профільних служб. Олег того вечора чомусь вирішив по-іншому… Це було його рішення, яке, на превеликий жаль, виявилось для нього останнім. Наступного дня – 26 серпня в Україні відзначався День далекобійника, до якого він, на превеликий жаль, не дожив…
Дуже шкода, що дуже передчасно й неочікувано без сина залишилися старенька мама й бабуся, без брата – дві сестри, без люблячого і найкращого в світі татуся – донечка-красуня Дана, яку він любив найбільше за всіх…
В останню путь рідні та близькі, друзі, односельці провели Олега Сологуба 27 серпня. Поховали його на кладовищі в с.Облітках.
Газета «Субота» висловлює щирі співчуття рідним і близьким Олега. Сил і витримки пережити таку передчасну й невимовну втрату найдорожчої кровиночки, доброї Людини, турботливого тата, незамінного брата, внука.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Богдан Лісовський
