Згідно з останніми даними UNICEF, до Чехії і далі прибувають біженці з України — щотижня близько 1500 осіб. Чехія продовжує приймати вимушених переселенців і надавати їм первинну підтримку, але після двох років повномасштабного вторгнення характер державної допомоги у Чехії дещо змінився. Сьогодні чеська влада робить акцент на тому, що потрібно зосередитись на довгостроковій перспективі та допомагати українцям адаптуватись до самостійного життя у новій країні.
Тому і підтримка новоприбулих українців, котрі обирають Чехію для порятунку від російської агресії, спрямована головним чином на те, аби спонукати працездатних біженців ставати фінансово самостійними.
Тимчасовий захист
Українські біженці можуть отримати у Чехії тимчасовий захист. Це спеціальна форма дозволу на перебування, впроваджена у країнах ЄС у реакції на початок повномасштабної російсько-української війни. Інститут тимчасового захисту з самого початку був розрахований на три роки, тобто до кінця березня 2025 року.
Що очікує на українських біженців після закінчення дії тимчасового захисту, наразі точно не відомо. На рівні ЄС тривають перемови про те, як забезпечити перехід від тимчасового захисту до стандартних дозволів на перебування для тих біженців з України, котрі бажатимуть залишитись. Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан наголошував: спільний механізм важливо розробити, крім іншого, задля того, щоб запобігти вторинній міграції українців між країнами ЄС у пошуку кращих умов отримання довготривалих дозволів на перебування.
Сьогодні тимчасовий захист у Чехії можуть отримати українці, котрі станом на 24 лютого 2022 року проживали в Україні та не мали чинного дозволу на тривале перебування у будь-якій іншій країні. Тимчасовий захист також можуть отримати громадяни інших країн, якщо вони мали дозвіл на постійне проживання в Україні і з міркувань безпеки не можуть повернутися до власної країни. Важливо також звернути увагу на те, що тимчасовий захист у Чехії може отримати лише той, хто не просив прихистку в інших країнах ЄС.
Віза тимчасового захисту дозволяє українським біженцям не лише перебувати у Чехії, але і стати учасниками публічного медичного страхування та отримати вільний доступ до ринку праці. Водночас через те, що ідеться про дозвіл на перебування терміном понад 90 днів, тимчасовий захист зобов’язує біженців, які мають дітей у віці обов’язкової шкільної освіти, зареєструвати дитину до чеської школи. Це стосується, зокрема, дітей в останньому році дошкільної освіти, а також в основній школі (základní škola); її іноді перекладають як «початкова», хоча у Чехії це з 1-го по 9-й клас.
Можливість працювати
Українці з візою тимчасового захисту мають вільний доступ на чеський ринок праці. Якщо раніше більшість громадян України для працевлаштування у Чехії мусили отримувати спеціальний дозвіл, то біженці з України при працевлаштуванні користуються такими ж правами, як і громадяни Чехії.
Рівень безробіття у Чехії наразі третій найнижчий в Європі — станом на січень 2024 року він тримається на рівні 3%. Втім, значна кількість українських біженців не може знайти роботу за спеціальністю, що змушує їх працювати на низькокваліфікованих посадах і отримувати мінімальну зарплатню. На це є декілька причин, і серед основних — незнання чеської мови або законодавства Чехії, складнощі у процесі нострифікації вищої освіти або відсутність європейської атестації знань.
При пошуку роботи в Чехії багатьом біженцям доводиться фактично починати з нуля — вчити мову та ознайомлюватися з чеськими правилами і законодавством. Для цього можна скористатися послугами Бюро працевлаштування (чеською úřad práce; іноді використовують інші переклади, на кшталт центру зайнятості), яке оплачує курси професійної перепідготовки або чеської мови для тих, хто шукає роботу в Чехії.
Житло — безплатне і не тільки
Після прибуття до Чехії біженці з України мають право проживати тим часом 150 днів у безплатному для них — тобто оплачуваному державою — гуманітарному житлі. Із 1 вересня цей термін скорочується до 90 днів.
Отримати таке житло наразі можна лише у Крайовому центрі допомоги Україні (чеською скорочується як KACPU) у місті Остраві. KACPU в Остраві розподілятиме охочих отримати гуманітарне житло по всій території Чехії. При цьому чеське МВС попереджає, що у зв’язку з обмеженими можливостями гуманітарного житла прохачі не матимуть змоги обирати місце і тип житла. Натомість біженці мають прийняти запропонований державою варіант.
Крайовий центр допомоги Україні в Остраві працює за адресою Dr. Malého 1356/17 за таким графіком:
- понеділок і середа: 8.00—16.00
- п’ятниця: 8.00—14.00
Якщо ви прибуваєте до Чехії у позаробочий час KACPU, то зможете перечекати у короткочасному притулку, який розташований там же за адресою центру допомоги (тел. +420 771 288 779).
Оплачуване державою гуманітарне житло у Чехії надається на цей момент на термін до 150 днів після отримання тимчасового захисту. До 1 вересня 2024 року діють винятки з цього обмеження для категорії «вразливих осіб» — вони можуть проживати у гуманітарному житлі на безплатній основі і довше. До категорії «вразливих осіб» нині належать:
- діти до 18 років,
- студенти денної форми навчання у віці 19—26 років,
- особи, старші за 65 років,
- ті, хто доглядає за дітьми до 6 років,
- вагітні жінки,
- люди з інвалідністю і особи, що доглядають за ними.
Втім, з 1 вересня термін, на який надається безплатне житло, скорочується до 90 днів, причому вразливі особи так само зможуть перебувати у гуманітарному житлі не довше 90 днів. Після 31 серпня усі, хто проживає у гуманітарному житлі довше ніж 90 днів, будуть мусити сплачувати за гуртожиток самостійно або знайти інше житло.
Наявність житла у Чехії, знайденого самостійно або наданого державою, — це обов’язкова умова для отримання візи тимчасового захисту. Але орендувати житло може бути непросто, зокрема у столиці. Якщо середня вартість оренди у Чехії наприкінці 2023 року становила 292 крони за квадратний метр, то мешканці Праги за квадратний метр оренди сплачують в середньому 395 крон. Друге місце за вартістю оренди посідає водночас друге найбільше місто Чехії Брно — 325 крон за квадратний метр. На третьому місці — місто Злін з вартістю квадратного метру у 267 крон. Натомість найнижчу вартість орендованого житла було зафіксовано в місті Усті-над-Лабем — 194 крони.
Також варто врахувати, що при заселенні здебільшого необхідно сплатити не лише орендну плату за перший місяць, але і «депозит» (заставу), який може сягнути рівня трьох місяців оренди. Крім того, якщо ви знайшли житло через маклера, оплата його чи її роботи становить найчастіше ще вартість одного місяця оренди.
Водночас у містах із нижчою вартістю житла може бути складніше знайти роботу. Наприклад, в регіоні («окресі») Усті-над-Лабем наприкінці лютого цього року рівень безробіття (за кількістю зареєстрованих у бюро працевлаштування шукачів роботи в перерахунку на кількість населення) був найвищим у Чехії і становив 6%. Натомість найнижчий рівень безробіття був зафіксований у Празі (2,9%) та у Злінському краї (3,2%).
Кількість непрацевлаштованих осіб відносно кількості жителів. Станом на 29.02.2024. Джерело: Міністерство праці та соціальних питань Чехії
Фінансова допомога і «гуманітарна давка»
Для оплати житла біженці можуть звернутися по державну фінансову допомогу. Рівень виплачуваної допомоги залежатиме від того, про який різновид житла ідеться:
- окреме орендоване житло, яке власники внесли до спеціального реєстру Міністерства праці та соціальних питань,
- орендоване незареєстроване житло або спільне домогосподарство разом із власниками.
Якщо ідеться про перший тип житла, то для кожного мешканця передбачена допомога у 3000 крон на місяць для покриття витрат. При цьому максимально можна отримати виплату у 15 000 крон для п’ятьох і більше осіб. Якщо ж власник не вніс житло до реєстру Мінпраці, або якщо біженці проживають разом з родиною, що їх прихистила, то фінансову допомогу виплачуватимуть з розрахунку 2400 крон на особу (максимум 12 000 крон). Біженці, що належать до категорії «вразливих осіб», можуть отримати удвічі вищі виплати на покриття житлових витрат — 6000 та 4800 крон відповідно.
Допомога для покриття житлових витрат — це одна з двох складових фінансової підтримки, яку Чехія надає українським біженцям. Друга складова — це так звана фінансова гуманітарна допомога, або чеською humanitární dávka.
Деякі біженці з України мають право на щомісячні виплати грошової гуманітарної допомоги. Протягом перших 150 днів, тобто орієнтовно п’яти місяців, виплати розраховуються, виходячи з чинного розміру прожиткового мінімуму, і цього року становлять:
- 4860 крон для дорослої людини (7290 крон, якщо ідеться про людину з інвалідністю);
- 3490 крон для дитини (4188 крон, якщо ідеться про дитину віком від 6 до 10 років і 5235 крон, якщо ідеться про дитину з інвалідністю).
Від шостого місяця, тобто наступного після завершення 150 днів, гуманітарні виплати для дорослих осіб знижуються і становлять 3130 крон (4860 крон, якщо ідеться про людину з категорії «вразливих осіб», і 7290 крон, якщо ідеться про особу з інвалідністю). Гуманітарні виплати для дітей залишаються незмінними.
Для того, щоб отримати фінансову гуманітарну допомогу, потрібно довести в бюро працевлаштування, що ви дійсно її потребуєте. Зробити це можна, надавши підтвердження з банківських рахунків про актуальні доходи та заощадження або відсутність їх.
