7 травня в Житомирі в Національному музеї космонавтики імені Сергія Корольова відкривається виставка, присвячена науковцю з розробки космічних програм, житомирянину Ізраїлю Радомисельському. На ній представлять експонати музею космонавтики, пов’язані з діяльністю вченого, зокрема, розсекречені дані про матеріали для запчастин Лунаходу.
Про це в ефірі Українського радіо Житомир у розмові з кореспонденткою Наталкою Кулініч розповіли Наталія Закревська, провідний співробітник Національного музею космонавтики у Житомирі, та Сергій Бовкун, молодший науковий співробітник музею, член Національної спілки краєзнавців України.
Наукові розробки житомирянина Ізраїля Радомисельського
За словами Наталії Закревської, Ізраїль Радомисельський, який народився в Житомирі, працював у Києві в Інституті проблем матеріалознавства імені І. Францевича над космічними програмами. Завдяки розробкам колективу, який очолював Ізраїль Радомисельський, був вирішений ряд складних науково-технічних завдань у галузі космічного приладобудування.
“В його лабораторії створили самозмащувальний унікальний матеріал С-5, з якого вироблялися суглоби для коліс Лунаходу-1, тобто ті елементи, які оберталися. Звичайно, без цього б не відбувалося створення космічних кораблів, автоматичних міжпланетних станцій, супутників, бо скрізь у цих космічних об’єктах є елементи обертання колес. І щоб вони працювали в умовах космічного вакууму і різкому перепаду температур від
Потрібно були особливі сплави і особливі матеріали, які майже не використовуються на землі. Ось їх і розробляв Ізраїль Радомисельський. Пізніше був розроблений інший матеріал. Який успішно використовувався на Лунаході-2. Сьогодні на Місяці залишилось дві ці машини”, — розповіла Наталія Закревська.
Виявлення метрики та відновлення родоводу Ізраїля Радомисельського
Виставку присвятили 110-річчю Ізраїля Радомисельського, яке відзначили 6 травня. Нещодавно співробітники Національного музею космонавтики в Житомирі знайшли метрику про народження цієї людини, і на її основі відновили родовід науковця, який століттями був пов’язаний з Житомирщиною, розповів в ефірі молодший науковий співробітник музею Сергій Бовкун.
За його словами, він вивчив документи, які збереглися в Державному архіві Житомирської області, а також у Центральному державному історичному архіві України в Києві. Дещо співробітник музею, з його слів, знайшов на тематичних генеалогічних сайтах в Інтернеті, і йому вдалося вибудувати генеалогічне дерево і віднайти предків цього роду. В архівних джерелах зберігались дані про найдавніших у часі предків Ізраїля Радомисельського, які жили у XVII столітті. Місце їхнього проживання — село Мала Рача, невеличкий населений пункт біля міста Радомишля.
“Пізніше один із предків Ізраїля Радомичинського переселяється із Малої Рачі у Радомишль, — розповів Сергій Бовкун. — І вже його нащадки, син, онук, беруть собі прізвище Радомисельський — по місту, де вони проживали. І коли вже нащадки цього роду переїхали у середині XIX століття спершу у Малин, а потім до Житомира, вони все одно лишили собі прізвище Радомисельський від назви нашого древнього поліського міста Радомишль, який в той час називався Радомисель”.
Точно невідомо, де саме проживала родина науковця Радомисельського в Житомирі. Але є певні документи, які дають непряму відповідь, каже Сергій Бовкун.
“В одному із документів, які зберігається в архіві, є адреса діда Ізраїля Радомисельського. І там вказано “Житомир, Поділ, дім Бейраха Кесельмана”. Нам це нічого не говорить, але я зв’язався з авторитетним дослідником історії Житомира Борисом Думаном. І він розповів, що оцей дім, як він розуміє, стояв на ділянці сучасних вулиць Троянівської та Подільської. Тобто це неподалік у Успенського собору”, — розповів Сергій Бовкун.
Також співробітник музею розповів, що в метричній книзі про народжених євреїв Житомирського повіту за 1914 рік він знайшов запис №59 саме про народження у подружжя Радомисельських, Давида Бенціоновича та його дружини Гітлі Іцківни, сина Сруля. Це і є Ізраїль, який в свої 40 років змінив своє ім’я.
Джерело: suspilne.media
