Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та інших законів України щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”.
За прийняття відповідного законопроєкту №9587-д в цілому проголосували 305 народних депутатів, повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram.
Він уточнив, що під час розгляду законопроєкту депутати все ж підтримали одну із чотирьох спірних поправок, внесених до нього рішенням Комітету з питань правоохоронної діяльності напередодні.
Зокрема, в ухваленій версії документа залишилась поправка про те, що декларант може уникнути притягнення відповідальності за недостовірні відомості у декларації на суму до 1,3 млн грн у випадку добровільної сплати штрафу.
Водночас інші спірні правки не зібрали необхідних 226 голосів. Йдеться про поправку, яка передбачала, що якщо посадовець не задекларував орендоване майно, то при визначенні покарання враховували б лише ту суму, яку декларант платить за оренду майна. Це б дозволило уникнути відповідальності за користування елітним майнои за заниженою вартістю. Правка також може дозволити уникнути відповідальності за недекларування активів, де декларант є не прямим власником, а бенефіціаром.
Також не зібрала необхідної кількості голосів поправка, яка дозволяла не вносити до реєстру корупціонерів тих посадовців, сума недостовірних даних у деклараціях яких не перевищує 1,3 млн грн.
Крім того, депутати не підтримали поправку, яка дозволяла виключати порушників з реєстру корупціонерів.
У пояснювальній запиці до законопроєкту, метою його ухвалення вказано необхідність автоматизації оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за несвоєчасне подання декларації.
Законопроєкт вносить зміни до КУпАП та закону “Про запобігання корупції”, які передбачають можливість автоматичної фіксації несвоєчасного подання декларації посадовцем і встановлення, що воно є протиправним у разі пропуску терміну подання декларації без поважних причин.
Документ також надає Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою, п’ятою статті 172-6 КУпАП (крім правопорушень, вчинених суддею, суддею Конституційного суду України) та органам Національної поліції (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
Крім того, НАЗК отримає право визначити випадок, коли протокол не складатиметься, а саме у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП (крім правопорушень, вчинених суддею, суддею Конституційного суду України).
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
