Суботня інформація

У Житомирі попрощалися з двома Захисниками

Житомир попрощався із Захисниками…

Воробйов Владислав Васильович 03.08.1977 — 13.09.2024

Народився у сім’ї кадрового військового за межами України. Невдовзі сім’я переїхала до Житомира. Тут Влад здобув повну середню освіту у ЗОШ №6. З дитинства його вабили історія і право. З цих предметів він був активним учасником предметних олімпіад. Право стало його життєвим вибором. У 2006 році закінчив Житомирський коледж бізнесу і права і здобув кваліфікацію юриста, далі – ВНЗ «Університет сучасних знань» — навчання за юридично-правовим напрямком. Рівень магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» здобув у ДУ «Житомирська політехніка».

У цивільному періоді життя працював за юридичним фахом у державних органах та в приватному бізнесі.

За покликом серця Владислав частину свого життя присвятив захисту України. Після строкової служби в лавах ЗСУ продовжив службу за контрактом у складі ЗСУ та ДПС України. За сумлінність і відвагу нагороджений медаллю «За мужність при охороні державного кордону».

З червня 2014 року Владислав добровільно став на захист Батьківщини від російських агресорів, пройшов найгарячіші точки бойового зіткнення з ворогом. За мужність і героїзм неодноразово був нагороджений державними та відомчими відзнаками. Мав важкі поранення, у зв’язку з чим був демобілізований.

Продовжив юридичну діяльність. З вересня 2016 року очолив громадську фундацію «Правозахист», яка надавала безоплатну соціально-правову допомогу військовослужбовцям та їхнім сім’ям.

У серпні 2017 року нагороджений Відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «За сприяння Збройним Силам України».

Упродовж 2017-2018 — член виконавчого комітету Житомирської міської ради.

З початком повномасштабної агресії рф проти України, Владислав з першого дня у лавах ЗСУ, на захисті Батьківщини.

Вірний Військовій Присязі, Воїн до останку залишився справжнім патріотом України. Смерть вирвала Воїна із життя, залишивши у вічній скорботі батьків, дружину, сина, друзів, бойових побратимів…

Михнюк Максим Ігорович 08.10.1989 — 24.02.2022

Народився у Житомирі. Закінчив гімназію №23. Опісля, вступив до Житомирського державного університету університету ім. Івана Франка, де здобув спеціальність «Перекладач англійської та німецької мов». Водночас закінчив військову кафедру в Житомирському військовому інституті ім. С.П. Корольова. Після навчання працював у Національній поліції України.

З 2015 року — на захисті України в лавах ЗСУ.

Захищав східні кордони України.

Захоплювався футболом та комп’ютерною технікою. Був щирим, життєрадісним. Завжди піклувався про свою маму. Був небайдужим до очолюваного військового підрозділу, адже його побратими стали його другою родиною.

Загинув 24.02.2022 року під час повномасштабного вторгнення рф, героїчно захищаючи рідну землю від окупантів та прикриваючи бойових побратимів…
Лише через 2 роки і 7 місяців Герой на щиті повернувся до рідного міста…

Світла пам’ять і вічна слава Героям…

Схожі матеріали