Коли на країну приходить війна, герої народжуються не лише в окопах — вони живуть поруч із нами. Тетяна та Наталя з Житомирщини — звичайні жінки, які свого часу ухвалили незвичайне рішення: залишити буденність і приєднатися до Сил оборони України.
Їхні історії — це розповідь про внутрішню силу, про готовність допомагати, коли цього потребує держава. Обидві працюють у військових підрозділах, виконують непрості завдання і водночас залишаються собою — людьми, які вірять у майбутнє та в перемогу.
Тетяна: “Людині потрібна людина, яка підтримає”
Тетяна, 34-річна психологиня з Житомирщини, залишила роботу в коледжі, щоб приєднатися до Сил оборони України. Вона зізнається: досвіду зі зброєю ніколи не мала, але мала сильне внутрішнє відчуття, що може бути корисною.
“Мені хотілося застосувати свої знання там, де вони справді потрібні”, — говорить вона.
Для Тетяни служба — це новий, непростий, але важливий досвід. Вона переконана, що страх перед невідомим треба долати, адже саме єдність і взаємна підтримка роблять суспільство сильнішим. “Хлопцям і дівчатам важко, але кожному потрібен хтось, хто вислухає і підтримає. Людині потрібна людина”, — каже вона з усмішкою.
У межах комунікаційної ініціативи «Прості люди. Непроста робота» створено відеоролики, що показують цих жінок не як символи, а як справжніх людей — із теплими усмішками, тривогами, але з непохитною вірою у своє діло.
Наталя: “Я сама себе мобілізувала”
Наталя, 40-річна жінка із Житомирщини, до війни очолювала відділ у сфері соціального захисту. Майже рік тому вона самостійно прийшла до територіального центру комплектування і долучилася до Збройних Сил України.
Її рішення — усвідомлене і впевнене: “Я сама себе мобілізувала. Просто зрозуміла, що не можу залишатися осторонь”. Її чоловік уже служить, а син — курсант військового вишу, тож це стало продовженням сімейної справи.
У формі вона відчула ще більшу відповідальність — за кожне слово і вчинок. “Хотілося б, щоб кожен на своєму місці робив те, що наближає нас до миру. Бо хтось інший не зробить того, що можеш зробити ти”, — каже Наталя.
