Навіщо крали мох, який прикрашав камені, злочинці не зізнались.
Відшкодувати 300 тисяч гривень вимагатимуть у злодіїв, які вкрали у заказнику “Камінне село” у Житомирській області мох. На таку суму лісівники оцінили шкоду, завдану заказнику, який ще називають “українським Стоунхенджем”. Кажуть, що мох, який ріс на каменях роками, злодії обдерли усього за кілька годин.
У мікроавтобусі, який вивозив злочинців, лісівники нарахували 101 ящик із зірваним мохом. Злодіями виявилися двоє чоловіків із сусіднього району. Вони здирали мох руками, кажуть лісники. Брали лише цільні і великі клапті, а от дрібні – покидали біля каменів і цей мох вже пересох і не приживеться.
Рвати будь-що у “Камінному селі” заборонено. Заказник під охороною держави, тут навіть гриби та ягоди не збирають. Камінне село – називають українським Стоунхенджем. Десятки велетенських каменів розкидані лісом, деякі заввишки у 5 метрів. “Езотерика відносить “Камінне село” до місць сили нашої планети, через яке мікросвіт кожної людини приходить у рівновагу”, – каже краєзнавець Юрій Халімончук.
Тут є Божий камінь, за легендою на ньому стопи бога, Камінь-компас – наче розколотий на чотири сторони світу. Є Камінь-квітка – його пелюстки начебто мають цілющу силу. “Бачте пелюстки з цієї квітки, якій приблизно 2 мільярди років, дають людям, які приїжджають сюди, відчути енергетику цього місця. Можна полежати на моху, як подушка”, – додає краєзнавець.
Але нині полежати нема на чому, стародавні камені стоять обідрані. І як швидко на них відросте новий мох, якщо відросте взагалі, фахівці прогнозувати не беруться. “Спочатку треба, щоб наріс лишайник, створив субстрат, а потім вже закріплюється мох. За нинішніх кліматичних умов, це нереально”, – констатує Юрій Халімончук.
Навіщо крали мох, який прикрашав “український Стоунхендж”, злочинці не зізнались. Найвірогідніше – його хотіли продати для ландшафтного дизайну, кажуть лісники. На ринку один невеликий шмат такого моху вартує 20 гривень.
За сто ящиків моху крадії виручили б максимум 20 тисяч гривень. А нині лісівники хочуть стягнути з них 350- саме у таку суму оцінюють екологічну та естетичну шкоду, завдану заказнику.
