— Олексія знаю давно, — каже Всеволод. – Він — випускник школи № 186, займався менеджерською діяльністю, чудово володів англійською мовою. Комунікабельний, людина слова, ерудований, ми разом співпрацювали, і спогади про нього тільки найкращі. Свого часу Олексій проходив строкову службу в армії, а після 24 лютого увійшов до добровольчого формування «Свобода» в Києві. Збирався мобілізовуватись, та я просив його почекати, адже в нього пів року тому народилась дитина. То ж до останнього часу Олексій займався волонтерською діяльністю — контактував з різними організаціями, благодійниками для нашого батальйону, тому що наше добровільне формування — це стартовий майданчик для окремого батальйону військової частини 3018 Національної гвардії. Ми займались навчанням молодих та вмотивованих громадян, які готові були йти боронити країну. На початкових етапах повномасштабної війни ми були одні з перших, хто заходив та звільняв Ірпінь, Бучу, Гостомель. Так само частина підрозділу брала участь у бойових діях на Лівобережжі Київської області.
— Розкажіть про події 21 жовтня. Як саме виник той конфлікт?
— Все відбулось на проспекті Глушкова, 9д, в одному із житлових кварталів, де мешкав Олексій із родиною. Він саме приїхав на своїй автівці «Hyundai» із купленими продуктами, але не міг припаркуватись, тому що позашляховик Lexus йому перекрив проїзд. Олексій — хлопець принциповий і йому завжди було байдуже, чи одна перед ним стоїть людина, чи кілька. Він за словом до кишені не ліз. Зробив зауваження опонентам — попередньо відомо, що це два спортсмени і бізнесмен з Дніпра, старший серед них. Почалась словесна перепалка та невелика бійка. При тому Олексій був одягненим у військову форму, то ж кривдники бачили, що перед ними захисник.
Після того як бійка закінчилась, я так розумію, що Олексій щось крикнув ще услід. То ж трійця пішла до машини за зброєю — і пролунали постріли. Один зі спортсменів поцілив з карабіна іноземного виробництва. Куля влучила у живіт. Скоріш за все, внаслідок внутрішньої кровотечі Олексій і помер, бо біля нього крові майже не було.
Небайдужі викликали швидку допомогу, лікарі намагались реанімувати Олексія, проте, на жаль, не вийшло… При тому, хто б там що не казав, що мій друг на когось там нападав, але чогось він лежав біля водійського сидіння свого автомобіля, який знаходився у стороні. То ж нападники першими спровокували конфлікт. Після скоєного вони всі гільзи, які були випущені, зібрали на місці злочину. Єдине що потім правоохоронці знайшли — невикористаний один патрон.
— Вбивство сталось серед білого дня. Чи є свідки? Може, хто намагався розборонити чоловіків?
— Ніхто нікого не розбороняв. Та як тільки почались постріли, люди викликали правоохоронців. Поліція зреагувала миттєво, що допомогло швидко затримати нападників, які лишили Олексія помирати й втекли. Орієнтири машини дали небайдужі. Її заблокували на виїзді на вулицю Заболотного. З машини вилучили карабін, помпову рушницю та пістолет (бойовий чи травматичний, наразі не знаю). Чому із цього арсеналу було обрано саме вогнепальну зброю, при тому, що Олексій один, а їх троє — трохи дивно…
Під час затримання зловмисники поводилися так, наче цукерку у дитини відібрали, жодного співчуття, вибачення… Люди, які були свідками цього, готові були вчинити самосуд, але правоохоронці попросили їх цього не робити.
Дружина Олексія одна із перших потрапила на місце злочину, бо почула постріли. Вона та новонароджена донька так і не дочекались найріднішої людини додому. Важко переживають втрату молодого бійця і його матір та сестра. Його батько, який теж був військовим, помер 40 днів тому. Також в Олексія лишилась донька Єва від першого шлюбу, яку він просто обожнював.
— Чи відома вам інформація про минуле зловмисників? Чи потрапляли вони вже у поле зору поліції?
— Наскільки мені відомо наразі, раніше проблем із законом вони не мали. Але знайомі кажуть, що впізнали одного з них, бо він свого часу брав участь у «мутних» схемах під час охорони певних об’єктів, коли змінювали власників. Так звана «тітушня»…
— Що наразі із затриманими?
— Всі троє перебуваються у слідчому ізоляторі та очікують обрання міри запобіжного заходу. Справу тримає на контролі столична прокуратура. Ми із побратимами будемо клопотати, аби все було максимально прозоро і всім суд обрав тримання під вартою без альтернативи внесення застави. Адже зловмисники не лише розстріляли Олексія, а й залишили його, замели сліди та втекли. Все це підтвердять свідки та камери, які встигли все зафіксувати. То ж справедливе покарання за скоєне — це тепер для мене та всіх, хто знав бійця, справа честі.
Як повідомив відділ комунікації поліції Києва, стрілок їхав на позашляховику Lexus і в якийсь момент зустрівся на дорозі з автомобілем Hyundai:
«Керманичі почали сваритися. У результаті пасажири позашляховика побили опонента, а водій вистрелив у нього. Від отриманих травм чоловік помер на місці, а стрілок з товаришами встигли втекти. Поліцейські вирушили на пошуки винуватця вбивства та за орієнтуванням зупинили його. Вони затримали чоловіка 1996 року народження, та двох його пасажирів».
За побиття громадяни підозрюються в правопорушенні за ч. 4 ст. 296 («Хуліганство») КК України. Відносно водія було відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 («Умисне вбивство») КК України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді 15 років позбавлення волі”.
Р.S. На момент виходу публікації стало відомо, що за клопотанням Голосіївської окружної прокуратури трьом підозрюваним обрано безальтернативні запобіжні заходи — тримання під вартою.
Джерело: fakty.ua