Суботній лікар

Не просто аналізи: повний гід з профілактичних обстежень для серця, шлунка та жовчного міхура

Регулярна перевірка здоров’я це не просто «здати кров», а усвідомлений підхід до профілактики. Нижче – структурований гід з ключових обстежень для трьох поширених зон ризику: серцево-судинної системи, шлунка та жовчного міхура. Збережіть собі, щоб не загубити!

❤️ ПРОБЛЕМИ ІЗ СЕРЦЕМ ТА СУДИНАМИ

📌 Симптоми, на які варто звернути увагу

– Стрибки артеріального тиску вище 140/90
– Задишка при незначному навантаженні
– Біль у грудях або за грудиною
– Набряки ніг увечері
– Запаморочення, слабкість, швидка втомлюваність

📋 Які аналізи здати

1. Ліпідний профіль (кров натще)
Загальний холестерин (норма <5,0 ммоль/л)
ЛПНЩ – «поганий» холестерин (❤,0 ммоль/л)
ЛПВЩ – «хороший» холестерин (>1,3 для жінок, >1,0 для чоловіків)
Тригліцериди (<1,7 ммоль/л)

2. С-реактивний білок (СРБ)
Маркер запалення, норма <5 мг/л
Підвищення >5 мг/л вказує на підвищений ризик атеросклерозу

3. Гомоцистеїн
Норма 5-7,5 мкмоль/л
Підвищений рівень збільшує ризик інфаркту та інсульту

4. Глюкоза натще
Норма 4,5-5,0 ммоль/л

📍 Додатково
ЕКГ
УЗД серця
Добове моніторування АТ (Холтер)
Вимірювання тиску вдома

⚠️ Ліпідограму рекомендовано здавати всім після 40 років щороку, навіть без скарг.

🫀 ПРОБЛЕМИ ЗІ ШЛУНКОМ

📌 Симптоми

– Важкість і біль в епігастрії після їжі
– Печія, кисла відрижка
– Нудота, здуття
– Зниження апетиту

📋 Гастропанель (комплексний аналіз крові натще)

1. Пепсиноген I (норма 30-160 мкг/л)
<25 → можливий атрофічний гастрит
130 → підвищена кислотність, ризик виразки

2. Пепсиноген II (норма 3-15 мкг/л)

3. Співвідношення Пепсиноген I/II (норма 3–20)
❤ → можлива атрофія слизової (передраковий стан)

4. Гастрин-17 (норма 1-7 пмоль/л)
<5 → можлива атрофія антрального відділу шлунка

5. Антитіла IgG до Helicobacter pylori
≥30 → наявність хелікобактерної інфекції (основна причина гастриту, виразки та ризику раку шлунка)

📍 Додатково

ФГДС (гастроскопія)
Дихальний тест на хелікобактер
Біопсія слизової (за потреби)

✅ Гастропанель не замінює ФГДС, але є хорошим скринінговим методом. Якщо показники в нормі – гастроскопію можна відкласти.

🟡 ЖОВЧНОКАМ’ЯНА ХВОРОБА

📌 Симптоми

– Важкість у правому підребер’ї після їжі
– Гіркота в роті
– Нудота після жирної їжі
– Біль справа (жовчна коліка)

📋 Необхідні аналізи та обстеження

1. УЗД органів черевної порожнини – основний метод
Виявляє камені в жовчному міхурі
Оцінює товщину стінок
Показує застій жовчі (сладж)

2. Біохімія крові:
Білірубін загальний + прямий (норма <20 мкмоль/л) – підвищення свідчить про застій жовчі
АЛТ, АСТ (норма <40 Од/л) – маркери роботи печінки
Лужна фосфатаза (норма 30-120 Од/л) – підвищується при застої жовчі
ГГТП (норма <50 Од/л) – показник стану жовчних шляхів

3. Холестерин
Підвищений рівень збільшує ризик утворення холестеринових каменів

📍 Додатково

МРХПГ (магнітно-резонансна холангіопанкреатографія)
ФГДС (для оцінки стану дванадцятипалої кишки та фатерового сосочка)

⚠️ Камені в жовчному міхурі можуть довго не давати симптомів. Якщо їх виявлено на УЗД – обов’язкова консультація хірурга.

🧑‍⚕️ ЩО ЗДАВАТИ ЖІНКАМ 30–55 РОКІВ ЩОРІЧНО

Загальний аналіз крові
Біохімія (глюкоза, АЛТ, АСТ, креатинін)
Ліпідний профіль
ТТГ, феритин, вітамін D
УЗД щитоподібної залози
УЗД органів малого таза
Мамографія (після 40 років)

💎 Регулярна діагностика – запорука раннього виявлення проблем і успішного лікування. Не ігноруйте сигнали свого організму та вчасно проходьте необхідні обстеження.

Схожі матеріали

Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.

Популярні новини