У 2004 році в Дональда Трампа було шоу The Apprentice, яке виходило до 2017 року. За сюжетом багато людей змагалися за ту чи іншу посаду. У 2024 році — в рік переобрання Трампа на посаду президента — вийшов однойменний фільм The Apprentice режисера Алі Аббасі, який показує становлення самого Дональда.
Фільм вийшов вдалим: близьким «до тексту», реалістичним і з якісною акторською грою. Найбільше вразив наставник Трампа — Рой Кон, саме про нього й далі…
Спочатку 1970-х Дональд Трамп був молодим девелопером. Рой Кон уже встиг прославитися як один із найбезкомпромісніших американських адвокатів — «велика біла акула» у світі юристів. Якось вони випадково зустрілися в модному нью-йоркському ресторані Le Club, який відвідували виключно багатії та знаменитості Мангеттена. Трамп упізнав Кона, який сидів за сусіднім столиком, і звернувся до нього по пораду: як йому разом із батьком варто реагувати на звинувачення Міністерства юстиції в тому, що їхня компанія систематично дискримінує темношкірих людей?
«Я б сказав, щоб вони котилися до біса, — спокійно відповів адвокат. — І влаштував би справжню війну в суді».
Ця розмова відбулася в жовтні 1973 року і поклала початок дружбі майбутнього президента США з людиною, яка відіграла найважливішу роль у його житті. Протягом наступного десятиліття Рой Кон офіційно представляв інтереси Дональда Трампа в суді, консультував його щодо укладення шлюбного контракту та знайомив із найвпливовішими нью-йоркськими підприємцями й громадськими діячами. Він також показав Трампу, як використовувати свою владу й навіювати страх за допомогою простої формули: атакуй, ніколи не вибачайся і ніколи не визнавай поразки. Трамп виявився хорошим учнем, який засвоїв цей урок не лише теоретично, а й на практиці. Якщо згадати передвиборчу кампанію Дональда Трампа, то в ній неодмінно помітна «тінь Роя Кона». Нинішній лідер Америки від самого початку відрізнявся від інших кандидатів своєю агресивною тактикою — він принижував опонентів, ображав сексуальні меншини, знецінював інтелектуальні здібності жінок і відмовлявся визнавати власні помилки, «переводячи стрілки» на суперників. Рой Кон без сумніву пишався б успіхами свого вихованця.
Рой Кон народився в Нью-Йорку у 1927 році в заможній родині. Його батько цікавився політикою, був членом Демократичної партії та служив у Верховному суді штату. Рой здобув блискучу освіту: навчався в елітних нью-йоркських школах, після чого без особливих зусиль вступив на юридичний факультет Колумбійського університету. Одразу після отримання диплома амбітному й талановитому юнакові запропонували роботу в прокуратурі Мангеттена. Навесні 1949 року Рою Кону доручили написати доповідну записку на людину на ім’я Алджер Гісс — чиновника Державного департаменту, якого підозрювали в шпигунстві на користь СРСР. Молодий юрист настільки захопився цією справою, що незабаром представив керівництву цілий список потенційних радянських шпигунів, які обіймали високі посади в американському уряді.
У 23 роки Рой Кон став провідним прокурором у так званій «справі ядерного шпигунства». Подружжя Юліуса і Етель Розенбергів звинуватили у злочинній змові з метою передачі ядерних секретів СРСР. Судові слухання тривали близько пів року і привернули величезну суспільну увагу. 5 квітня 1951 року обох підсудних засудили до смертної кари. Це був перший і єдиний смертний вирок за шпигунство в мирний час в історії Америки.
У 1953 році Рой Кон обійняв посаду головного юриста Постійного слідчого комітету Сенату, який очолював Джозеф Маккарті. Основною метою роботи цього державного органу була «зачистка» радянських шпигунів, що діяли на території США. І сенатор Маккарті був войовничим ватажком цього полювання на відьом. У 1950 році він шокував громадськість заявою, що має список із 205 громадян Америки — держслужбовців, знаменитостей, учених і письменників — які були членами Комуністичної партії.
Крім того, в межах своєї кампанії Маккарті закликав очистити від геїв і лесбійок — «сексуальних перевертнів» — усі державні посади. Це робилося «з метою посилення безпеки», оскільки, згідно з доповіддю спеціальної комісії Сенату, «один гомосексуал може забруднити цілий інститут уряду». Кон здійснював такі «зачистки» на військових базах, у Держдепартаменті, на «Голосі Америки» і навіть у Голлівуді. Пізніше стало відомо, що сам Кон був гомосексуалом. Подробиці його життя дозволили біографам називати цього безжального, але талановитого діяча лицеміром найвищого ґатунку: «він був одночасно євреєм і антисемітом, гомосексуалом і гомофобом».
Почуття пристойності було чужим Рою Кону. Але в його професії це стало радше плюсом, ніж мінусом. Він не визнав того, що вони з Маккарті зайшли надто далеко. Не визнав і того, що через нього постраждали тисячі невинних людей. Коли стало очевидно, що крах кар’єри Маккарті вже не за горами, Рой Кон залишив Вашингтон.
Оселившись у Нью-Йорку, Рой Кон почав будувати приватну адвокатську практику і досить швидко здобув велику клієнтську базу, до якої входили найвпливовіші американські політики, девелопери, бізнесмени і навіть духовні особи.
«Коли Рой Кон був на піку свого впливу, в політиці та нерухомості Нью-Йорка ніхто нічого не міг зробити без звернення до нього», — згадував Алан Дершовіц. Послугами адвоката користувалися медіамагнат Руперт Мердок, власник бейсбольної команди New York Yankees Джордж Штайнбреннер. Рой Кон брав найактивнішу участь у виборчій кампанії Рональда Рейгана. Іншими словами, на початку 1970-х більш впливового «сірого кардинала» на Мангеттені, ніж Рой Кон, було годі й шукати.
Репутація Роя Кона йшла попереду нього. Тому, коли Дональд Трамп випадково зустрівся з ним у Le Club, він одразу зрозумів, що саме ця людина йому потрібна. Незадовго до цього компанія батька Дональда Трампа потрапила в поле зору Міністерства юстиції. Темношкірі американці почали скаржитися владі, що їм систематично відмовляють в оренді житла в житлових комплексах Трампа без будь-яких вагомих підстав. Тоді федерали провели власну перевірку: відправили підставного афроамериканця, який хотів орендувати квартиру. Представники Trump Organization відповіли, що в них немає вільних помешкань. Однак коли слідом за ним до компанії з тією самою просьбою звернувся білий чоловік, йому одразу запропонували кілька квартир на вибір. Висновки комісії були очевидними: Trump Organization порушує не лише етичні норми, а й американські закони. Юристи уоллстрітської юридичної фірми порадили Дональду Трампу піти на співпрацю з владою, щоб відбутися «малою кров’ю» — тобто визнати свою провину. Такий варіант Трампа не влаштовував.
Рой Кон запропонував зовсім інше рішення — «атакувати федералів у відповідь». Від імені Дональда Трампа він звинуватив урядових юристів у тому, що ті вибивали свідчення у свідків незаконними методами. Сума його зустрічного позову становила 100 мільйонів доларів. Це був несподіваний і «брудний» хід, який шокував громадськість. Але саме цього й прагнули Рой Кон і Дональд Трамп — дезорієнтувати сторону обвинувачення, змусити її панікувати. Однак суддя виявив професіоналізм і розсудливість, відхиливши всі неймовірні доводи Роя Кона та відмовивши в розгляді зустрічного позову. Трампу все ж довелося укласти угоду з владою, згідно з якою Trump Organization заборонялося «виявляти дискримінацію щодо будь-якої особи під час продажу або оренди житла», і погодитися на два роки урядового нагляду. Проте, попри очевидну поразку, Рой Кон оголосив про перемогу. Його приклад наслідував і Дональд Трамп.
Наприкінці 1970-х майбутній американський президент познайомився з чехословацькою моделлю Іваною Зельничковою, з якою в нього зав’язався роман. Коли справа вже йшла до весілля, втрутився Рой Кон. Він наполегливо порадив своєму клієнтові укласти шлюбний контракт, згідно з яким у разі розлучення Івана мала повернути Дональду всі його подарунки. Ознайомившись із документом, підготовленим Роєм Коном, наречена прийшла в лють. У результаті адвокатові довелося піти на невеликі поступки: він дозволив Івані залишити одяг і коштовності, а також включив до угоди депозит «на чорний день» у розмірі 100 тисяч доларів.
Рой Кон також надав значну допомогу Дональду Трампу в розвитку його девелоперського бізнесу — зокрема під час будівництва Trump Plaza та Trump Tower. Адвокат познайомив свого клієнта з потрібними людьми в міській адміністрації й домігся податкових пільг для масштабних проєктів Трампа. Він також звів підприємця з очільниками мафіозних угруповань і лідерами профспілок, які на той час контролювали будівельну галузь у Нью-Йорку. Завдяки своєму адвокатові Дональд Трамп підписав контракт на постачання матеріалів із компанією S&A Concrete, якою частково володіла гангстерська родина Дженовезе. А також заручився підтримкою Джона Коді — функціонера профспілки далекобійників, відомого рекетира, який мав серйозні зв’язки в мерії. Ходили чутки, що якщо якийсь новий будівельний проєкт на Мангеттені не подобався Коді, на нього чекала незавидна доля. Будучи його другом, Рой Кон зумів переконати його в тому, що компанія Дональда Трампа заслуговує на довіру.
«Я добре знав Трампа, — згодом розповідав Коді. — Він волів спілкуватися зі мною через Роя Кона».
Можна сказати, що Рой Кон став для Трампа перепусткою на Мангеттен. Можливо, кар’єра бізнесмена склалася б значно менш успішно, якби в його житті не з’явився цей адвокат.
«Рой був жорстоким, але надзвичайно лояльним. Він був із тих, хто порве за тебе», — пізніше згадував Дональд Трамп. Подейкують, що коли майбутній президент вів складні ділові переговори, які набували несприятливого розвитку, він просто знімав із полиці фотографію Роя Кона і казав співрозмовнику: «Ви справді хочете мати справу з ним?» Зазвичай після цього вигідних домовленостей удавалося досягти в рази швидше.
1980-ті стали часом серйозних випробувань для Роя Кона. Варто зазначити, що проблеми із законом у нього почалися ще в 1963 році, коли йому вперше офіційно висунули обвинувачення в хабарництві, лжесвідченні та злочинній змові. У наступні роки федерали ще двічі намагалися довести провину Роя Кона, але всі їхні спроби зазнали невдачі. Податкова служба також мала серйозні претензії до адвоката. Згідно з офіційними документами, він отримував доволі скромну зарплату і не володів елітною нерухомістю, однак усі прекрасно розуміли, що Рой Кон — один із найбагатших людей Нью-Йорка, який орендує приватні літаки, відпочиває на розкішних курортах і влаштовує дорогі вечірки для своїх друзів-знаменитостей. Податківцям зрештою вдалося відсудити у Роя Кона 7 мільйонів доларів. Але це була лише крапля в морі.
«Я не обманюю себе щодо Роя — він не пай-хлопчик, — пише Дональд Трамп у своїй автобіографії. — Якось він сказав, що більшу частину свого дорослого життя перебуває під обвинуваченням у тому чи іншому злочині. Це мене вразило. Я запитав його: “Ти справді вчинив усе те, в чому тебе звинувачували?” Він подивився на мене й усміхнувся: “А ти, чорт забирай, як думаєш?”»
Восени 1984 року Рой Кон дізнався, що в нього СНІД. І водночас розпочалися нові розслідування його ймовірних злочинів. Вони були пов’язані з низкою інцидентів, які сталися за кілька років до його знайомства з Дональдом Трампом і тривали протягом усього періоду їхньої ділової співпраці. Слідству вдалося довести, що адвокат переконав свого тяжкохворого клієнта-мультимільйонера зробити його своїм душеприказником. Свідомість старого вже була затьмарена, до того ж він не міг рухатися, тож — як засвідчила під присягою медсестра — Рой Кон сам спрямовував його руку, ставлячи підпис на юридичному документі. Інший інцидент був пов’язаний із великим боргом адвоката, який він багато років не повертав своєму клієнтові. Рой Кон, звісно, все заперечував, ставлячи під сумнів компетентність тих, хто звинувачував його в правопорушеннях.
«Це збіговисько ідіотів, які хочуть очорнити мене», — говорив він про федеральну колегію адвокатів. Однак думка судді виявилася протилежною. 23 червня 1986 року Роя Кона взяли під варту. Дональд Трамп — один із небагатьох друзів адвоката, який знав про його діагноз, — згодом говорив, що якби Рой Кон не був настільки ослаблений, то «він би ще поборовся».
Через шість тижнів Рой Кон помер. Йому було 59 років…
