Серед подій суворого військового часу відзначення Дня туризму в Україні (27 вересня) минуло без жодного пафосу і залишилося для основної маси населення (наприклад, Житомирщини) непоміченим. Адже, якщо відзначення 85-річчя від часу створення Житомирської області було помічене в основному через вміло роздутий скандал навколо нагородження Сергія Рижука та Юрія Павленка (колишніх членів Партії регіонів), то урочистості з нагоди Дня туризму були проведені у кімнаті Житомирського краєзнавчого музею у вузькому, такому собі, «камерному» варіанті. Втім, деякі висновки чи зауваження після такої події все ж таки залишились.
По перше, найвлучнішою фразою, яка найкраще відзеркалила мету цього заходу, стали слова начальника управління культури та туризму Анатолія Душка про те, що «у Франції є регіони, де немає промислових підприємств, але вони (міста і села) процвітають в економічному сенсі». Звісно , завдяки туризму. В Україні із цим сутужніше. В Україні досі ні влада, ні громадськість не можуть зрозуміти, що туризм та його різновиди (зелений, екологічний, аграрний, гастрономічний) можуть стати дуже важливими інструментами пожвавлення економічної активності у певному регіоні. Цікаво, що якраз у так званих «депресивних» регіонах України, де немає потужної промисловості, де у продовж минулого 30-річчя практично щез колись потужний аграрно-промисловий комплекс, є всі передумови для розвитку туризму. Звісно, можна займатися вирізанням лісу, можна випалювати в угілля чи розводити рибу у колишніх колгоспно-радгоспних ставках та водоймах, можна зрештою розпочати масовано-варварський видобуток бурштину, але можна спробувати організувати туристично – рекреаційну базу ледь не у кожному селі, навіть, якщо воно вже кимось зараховане у ранг депресивних чи щезаючих.
Але про це під час наради 27 вересня 2022 року у краєзнавчому музеї не говорилося. Мабуть тому, що війна, мабуть тому, що критичні зауваження на адресу влади (а вони неминучі щодо ставлення до туризму) сьогодні «не на часі». А тому День туризму відзначили традиційною церемонією нагородження кращих представників цієї галузі. Певне раціональне «зерно» під час наради керівників туристичного сектору громад Житомирщини, які прибули до краєзнавчого музею, привнесла презентацією особливостей гастрономічного туризму у тих чи інших куточках Житомирщини.
Не є секретом, що гастрономічний туризм – найпопулярніший вид туризму у багатьох країнах світу. Знаменитий «Октобер-фест» у Німеччині, куди приїздять мільйони туристів поласувати сотнями видів пива і такою ж кількістю сосисок-сардельок, вже давно став візитівкою німецької Баварії.
На Житомирщині також зявився певний аналог німецького «октоберфесту» – Міжнародний фестиваль дерунів у Коростені.
Учасники наради познайомилися із історією його виникнення та становлення, звернули особливу увагу на ті проблеми, які доводилося долати організаторам фестивалю дерунів.
Не та к далеко від Коростеня, в Овручі, зуміли підхопити гастрономічну «естафету» і влаштували щорічне свято картоплі.
На нараді було презентована етнографічна страва «КРУПКИ», яка вже два роки, я к отримала патент і є «родзинкою» для туристів Андрушівської громади.
Таким самим гастрономічним магнітом стає «Фестиваль білого борщу» у селі Гальчин поблизу Бердичева.
Наскільки потужно і головне, наскільки вміло та вдало використовують гастрономічні особливості та принади у інших громадах Житомирської області? Те, що таких гастрономічних «магнітів» у нашій області можна віднайти багато – не викликає жодного сумніву. Ледь не у кожному селі є страви,рецепти і варіанти приготування найсмачнішої їжі. Але яким чином запросити у село, селище, місто гостей, які хоча б на день стануть туристами, так питання поки що не стоїть. Точніше – так ще ніхто не мислить і не думає. А яким саме чином залучити туриста на дегустацію страви «Макар», яку готують у Лигинській громаді? А переконатися, як смажать карасів та коропа у селах Ємільчинщини?
Де саме проводити на Житомирщині гастрономічний «фест» із грибних страв? Ці та інші запитання можуть бути потужними каталізаторами для розвитку туристичної галузі нашої області. Але лише за однієї умови: коли до туризму буде ставлення, як до магістральної галузі розвитку українського Полісся, як варіанту працевлаштування спочатку сотень, а потім і тисяч наших земляків.
Адже не секрет, що Україна, яка веде нині смертельний двобій із російським агресором, вже сьогодні користується шаленою популярністю у Європі, а можливо – вже й у масштабах всього світу. Це – поки що заочно. Але настане такий час, коли до нас ( у тому числі і на Житомирщину) захочуть приїхати не сотні і не тисячі, а мільйони туристів, які на перших порах захочуть побачити місця боїв, залишки трагедій, що вже зараз отримали печальну славу найбільших злочинів ХХІ століття. І до цього, до приїзду гостей, ми повинні бути готові. Зрештою – це наш обов ‘язок перед світом, і, разом із тим- можливість непогано заробити. І справді, у нас ще тривали й час може не бути великої і потужної промисловості, але можуть бути ( і вже є) можливості для розвитку економіки. Важливо лише правильно зважити свої шанси, вивчити свої перспективи і – вперед. До – успіху!
P.S. 1 жовтня у с. Гальчин стартував черговий гастрономічний «фест» під назвою «Білий борщ і не тільки». Сім старостинських округів презентуватимуть свої борщі, зварених на заквасці із цукрового буряка. Оригінально, смачно і привабливо. Для туристів – у першу чергу!
