На щиті: сьогодні попрощались із полеглим Героєм Юрієм Дурицьким 
15 листопада Черняхів прощався із захисником Юрієм Дурицьким, який загинув 10 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Степове Покровського району Донецької області.
Юрій народився 07 травня 1993 року. Дитинство пройшло в с.Крученець. Навчався Юрій спочатку в Селянщинському, потім – в Черняхівському ліцеї #1. Всюди мав багато друзів, адже був дуже світлою і життєрадісною людиною, любив спорт, був активним і надійним.
З дитинства особливо міцною була дружба з Дмитром Литвинчуком: разом грали у футбол, подорослішали – стали кумами, коли почалось АТО, обоє молодих чоловіків пішли захищати українську землю від окупантів.
Юрій з 2015 року в складі ЗСУ був у різних гарячих точках Донецької області. Він знав про війну не з книжок, адже саме такі воїни писали історію боротьби України за незалежність.
В 2019 році Юрій Миколайович підписав контракт. Деякий час працював у 9 відділі Житомирського РТЦК та СП. Потім перевівся у військову частину, сухопутні війська. Досвідчений, відважний сержант ЗСУ мріяв вигнати з України моzкалів і повернутися додому, де його з нетерпінням чекали найрідніші люди. Та не судилося…
Люблячий син і батько, коханий чоловік і найкращий брат, надійний друг і побратим віддав своє життя, щоб ця мрія здійснилась для інших.
Полеглого Героя земляки зустрічали на колінах, встеливши його останню дорогу квітами.
У Кафедральному храмі на честь Почаївської ікони Божої Матері архієпископ Житомирський і Поліський Володимир у співслужінні з духовенством провели чин відспівування полеглого Воїна.
Поховали сержанта Юрія Дурицького з військовими почестями на сільському кладовищі в Крученці, біля могили його друга і побратима Дмитра Литвинчука.
Під час прощання не стримували сліз ні жінки, ні чоловіки… Надто дорогою ціною дається нам незалежність.
Йдуть у засвіти найкращі… ті, кому б творити Україну, будувати її майбутнє. Натомість вони стають нашою історією – героїчною пам’яттю і вічним болем.
Вічна пам’ять Герою!
