Цибуля і часник – найбільш часті гості на нашій кухні. Без часнику важко уявити собі маринади, запечену свинину і курку. Справжній плов, навіть борщ і той готується з додаванням часникового зубчика.
Правда, перед тим, як додати часник у їжу, доводиться очищати його зубки від білого тонкого лушпиння. І майже в ста відсотках випадків це лушпиння стає здобиччю сміттєвого відра. А чи можна його якось ще використовувати? Адже лушпиння від ріпчастої цибулі йде в справу як натуральний барвник для яєць…
Як з’ясовується, і часниковому лушпинні у дбайливих і кмітливих господинь застосування знаходиться.
Найпростіший спосіб не дати йому пропасти без користі – додати лушпиння у бульйон для супу, що вариться. Адже в ньому теж містяться ароматичні речовини, і при кипінні лушпиння віддасть свій аромат свинячому або курячому бульйону. Тільки потім цей бульйон доведеться процідити, щоб в готовому супі не попадалися шматочки часникового лушпиння.
Якщо цибулиння надає звареному шматку свинини насиченого коричнево-золотистого відтінку, то часникове лушпиння дасть необхідний аромат м’ясу. Просто додайте і той, і інший вид лушпиння в каструлю, де вариться свинина.
Або ж можна за допомогою лушпиння від часнику надати аромату набору спецій для приправлення других страв. Такий підхід доречний у разі, коли самого часнику під рукою немає, зате якась кількість лушпиння є. Покладіть це лушпиння в мішечок з іншими приправами і почекайте кілька днів. Потім курка або качка, посипана цими приправами, стане пахнути часником так само, як й іншими прянощами. Для складання букета, що використовується для ароматизації рагу, соусів і бульйонів, такий метод теж годиться.
Якщо любите додавати часник у салати, але не хочете, щоб занадто великі його шматочки перебивали смак інших овочів, можна спробувати приготувати з лушпиння спеціальні чіпси. Потрібно для цього зовсім небагато: трохи окропити шматочки лушпиння оливковою олією, виклавши їх на деко, потім додати трішки солі та чорного меленого перцю і запекти в духовці. Після приготування подібні чіпси можна використовувати як прикрасу для салатів і соусів.
За допомогою висушеного і подрібненого на порошок часникового лушпиння вийде приготувати і тісто для домашнього хліба, що має запах часнику. Такий прийом використовують деякі пекарі, причому тримають його в досить строгому секреті.
Що ж до збору і зберігання лушпиння від часнику, то тут ніякого секрету немає. Просто збирайте найбільші його шматочки після очищення часнику, складайте в зручну банку або контейнер з кришкою, яка щільно закривається, і в такому вигляді зберігайте в темному і прохолодному місці, далеко від інших продуктів, особливо чаю і кави.
А щоб лушпиння мало більш цілісний вигляд, для його відділення від самої часникової м’якоті можна вчинити так: при приготуванні м’яса або птиці кладіть всередину неочищені зубки, попередньо обрізавши їх приблизно на сантиметр у висоту. Потім, коли страва буде готова, часникові зубки варто вийняти і акуратно видавити м’якоть з лушпиння. Завдяки такій хитрості ви отримаєте не тільки необхідне лушпиння, але і м’які зубчики часнику, позбавлені значною мірою характерної гіркоти і гостроти.
