Усі гучні політичні та корупційні скандали в Україні незмінно супроводжуються оприлюдненням “плівок” — таємних записів приватних розмов. Це створює відчуття, що жоден високопосадовець чи особа, причетна до великих грошей, не застрахована від «вух».
Прослуховування є одним із різновидів НСРД (негласних слідчих / розшукових дій), які дозволяють приховано збирати інформацію. Перелік відомств, які мають право здійснювати НСРД, є досить широким і включає практично всі силові та правоохоронні структури:
Національна поліція, СБУ, НАБУ, ДБР, БЕБ.
Державна прикордонна служба, УДО.
Органи податкової служби, служби виконання покарань, розвідка Міноборони.
Ексспівробітник СБУ Іван Ступак наголошує, що прослуховування — це ключовий інструмент спецслужб, але фізично неможливо поставити “під ковпак” усіх.
Законна процедура: Від санкції до експертизи
Законним і прийнятним як доказ вважається лише те прослуховування, яке було санкціоноване судом. Для цього потрібна сувора процедура:
Попередня робота: Збір оперативної інформації та аналітична робота.
Кримінальна справа: Відкриття справи, у рамках якої планується проведення НСРД.
Клопотання до суду: Збір великого обсягу аргументуючих документів. Дозвіл видає суддя Вищого антикорупційного суду (для корупційних злочинів НАБУ) або суддя апеляційного суду (для інших справ).
Адвокат Олексій Сиротін зазначає, що в клопотання може бути внесено кілька “додаткових” номерів, які не мають процесуального статусу, але фігурують як потенційні свідки або співучасники. Це відкриває простір для маніпуляцій.
Телефонне прослуховування технічно здійснюється через спеціальні комплекси, які обов’язково встановлені у кожного оператора мобільного зв’язку та на кожній АТС. Щоб запис набув легітимності, суд обов’язково призначає фонетичну експертизу для порівняння голосу.
Технічний арсенал: Не лише телефони
Інженерна думка вигадала кілька способів прихованого зняття інформації, окрім стандартного прослуховування телефонного зв’язку:
Лазерний пристрій: Фіксує звукові вібрації здалеку (наприклад, з віконного скла або іншого об’єкта в приміщенні). Це дорогий метод, який мінімізує ризик виявлення.
Віброакустичні пристрої (радіостетоскопи): Перетворюють на мову вібрації, зчитані з твердих поверхонь — стін, стелі чи комунікаційних труб. Вимагає багато часу та ресурсів на встановлення.
«Жучок» (радіодиктофон): Простий у використанні, сучасні моделі нечутливі до детекторів. Його перевага — рівний запис розмов. Може бути хитро вмонтований із виведеним блоком живлення в сусіднє приміщення.
Особливо обережні політики та бізнесмени під час важливих розмов або замикають свої смартфони в сейфи, або виймають з них акумулятори, оскільки деякі моделі можуть шпигувати навіть у вимкненому стані.
«Плівки» як зброя: Несанкціоновані операції
Попри наявність суворої процедури, у практиці спецслужб існують випадки несанкціонованого прослуховування:
Тиск на адвокатів: У квітні 2025 року відкрили провадження проти підлеглих НАБУ за незаконне прослуховування кімнати для переговорів адвокатів із клієнтами.
Комерційне прослуховування: Викриття груп поліцейських чи співробітників СБУ, які торгували прослуховуванням на замовлення (Львів, серпень 2023).
Політичні скандали: Гучні випадки, як-от прослуховування кабінету ексдиректора ДБР Романа Труби («Трубу прорвало») або «плівки Деркача».
Політтехнолог Тарас Задорожній вважає, що такі скандали, які не мають правового продовження, є інформаційними операціями, спрямованими проти політичних опонентів. На жаль, з розвитком штучного інтелекту очікується поява ще й фальсифікатів — змонтованих записів голосу будь-якої публічної персони.
