Коли просять уявити хобі дуже розумної людини, першими на думку часто спадають шахи, складні головоломки або математичні задачі. Але є набагато простіша звичка, яку дослідження раз по раз пов’язують із сильнішими когнітивними показниками, — читання для задоволення.
Причому йдеться не про професійні підручники і не про ситуацію, коли людина змушує себе прочитати «100 книжок для саморозвитку». Це звичайне читання у вільний час — роману, детективу, історичної книжки, біографії або іншої літератури, яка просто цікава.
Велике дослідження за участю понад 10 тисяч дітей і підлітків показало: ті, хто рано почав регулярно читати для задоволення, у підлітковому віці в середньому краще справлялися з когнітивними тестами. Дослідники також виявили зв’язки з показниками психічного благополуччя та особливостями розвитку мозку.
Чому саме читання дає такий накопичувальний ефект
Книжка постійно змушує мозок робити кілька речей одночасно: стежити за сюжетом, пам’ятати попередні події, розуміти незнайомі слова з контексту, уявляти людей і місця, порівнювати нову інформацію з тим, що вже відомо.
А головна перевага проявляється з роками. Людина прочитала одну книжку — дізналася кілька нових слів та фактів. Наступну вже розуміти трохи легше. Нові знання чіпляються за попередні, і поступово виникає ефект снігової кулі.
Це добре видно у тривалому британському дослідженні. University College London проаналізував дані понад шести тисяч людей. Підлітки, які читали у вільний час, знали приблизно на 26% більше слів, ніж їхні однолітки, які для задоволення не читали.
При цьому зовсім не обов’язково весь вечір сидіти над складною класикою. Значення має і різноманітність читання: художня література, історія, науково-популярні книжки, якісний нон-фікшн — усе це дає мозку різний матеріал для роботи.
А шахи тоді не роблять нас розумнішими?
Шахи, судоку або логічні задачі чудово тренують конкретні навички. Людина, яка багато грає в шахи, краще розпізнає шахові позиції, планує комбінації й накопичує величезний набір знайомих сценаріїв.
Але це не означає, що будь-яка така вправа автоматично підвищує всі складові інтелекту.
З читанням ситуація цікавіша через широту інформації. За кілька років читач може непомітно набрати тисячі нових слів, історичних фактів, моделей поведінки людей, географічних назв і понять із зовсім різних сфер.
Саме тому читання працює не як коротке «тренування мозку», а швидше як довгострокове накопичення інтелектуального багажу.
Але книжка не є тестом на IQ
Тут є важлива межа. Не можна подивитися на людину з романом у руках і зробити висновок, що в неї високий IQ.
Зв’язок може працювати в обидва боки. Людині, якій змалку легко читати й цікаво отримувати нову інформацію, природно хочеться читати більше. А чим більше вона читає, тим більше накопичує знань і тим легше їй даються наступні книжки.
Тому правильніше сказати не «читання робить генієм», а так: любов до читання і сильні когнітивні здібності часто підсилюють одна одну.
Цікаво й те, що дослідження не вимагають перетворювати читання на другу роботу. У великому дослідженні дітей найкращі когнітивні показники були пов’язані приблизно з 12 годинами читання для задоволення на тиждень — далі перевага вже не збільшувалася так само помітно.
Отже, якщо ввечері замість чергової головоломки вам хочеться просто відкрити хороший детектив — не варто вважати це менш «інтелектуальним» заняттям. Можливо, саме цікавість і бажання постійно дізнаватися щось нове і є тут найважливішими.
А феноменальна пам’ять — це вже зовсім інша історія. Наприклад, Кім Пік міг читати одразу дві сторінки книжки — по одній кожним оком. Такі унікальні здібності не варто плутати зі звичайним ефектом багаторічного читання.
Хочете читати більше корисних матеріалів про життя, здоров’я, побут і суспільство?
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
