У Житомирі наркологи дедалі частіше зустрічають людей, які почали більше пити через війну, постійний стрес, загибель рідних, інвалідність, втрату сім’ї чи роботи. Алкоголь здається швидким способом відволіктися і хоча б ненадовго забути про пережите. Насправді полегшення швидко минає, а проблема стає лише глибшою.
Через певний час людина розуміє, що потрапила в тенета залежності й самотужки вже не може з них вибратися. Тоді доводиться звертатися до фахівців.
Про методи, які сьогодні використовують для лікування алкогольної залежності, читачам “Суботи” розповів Олександр Ларченко — завідувач амбулаторного відділення КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради.
Чи можна заснути хворим, а прокинутися здоровим
— У чому полягає суть алкогольної залежності?
— Алкогольна залежність — це хвороба, яка не виникає раптово. За різними даними, вона може розвиватися протягом п’яти-восьми років інтенсивного вживання алкоголю.
Спочатку людина вживає алкоголь у невеликих дозах, невеликої міцності та нечасто. Потім усе це набуває інтенсивнішого характеру, адже організм адаптується до певної кількості спиртного і з часом починає вимагати збільшення дози та частоти вживання.
Суть алкогольної залежності полягає у неправильній моделі поведінки. У періоди тверезості людина розуміє, що вчиняє погано і що алкоголь їй шкодить, але все одно продовжує пити. Тому лікування має змінити ставлення людини до спиртного та її поведінку.
У лікуванні наш Центр орієнтується на доказові методи з підтвердженою ефективністю та безпечністю. Це тривалий і комплексний процес. Але наші люди часто хочуть, щоб усе сталося швидко, як у казці: заснув хворим, а прокинувся здоровим. На жаль, так не буває.
— Які методи застосовують у спеціалізованому центрі?
— Передусім це медикаментозне лікування. Один із препаратів — дисульфірам. Його приймають у вигляді таблеток. Він не усуває потяг до алкоголю повністю, але спричиняє неприємну, а інколи й небезпечну реакцію, якщо людина вип’є.
Може почервоніти обличчя, з’явитися задуха, нудота, блювання, головний біль та інші симптоми інтоксикації. Подібну дію має ціанамід, який випускають у вигляді крапель.
Після приймання таких препаратів людина не може нормально переносити навіть невелику кількість алкоголю. Поки вона не п’є, поступово формується інше ставлення до спиртного та змінюється поведінка. Курс лікування може тривати від трьох до шести місяців.
Частина пацієнтів після лікування відмовляється від алкоголю назавжди. Однак є й ті, хто через певний час знову починає пити.
Як працює «підшивка» і що буде, якщо після неї випити
— Таблетки потрібно приймати щодня. Що робити, якщо людина забуває про них?
— Якщо пацієнт пропускає приймання препарату, лікування вже не має потрібного ефекту. Тому існують ін’єкційні методи. Ліки вводять у м’язи, створюючи депо, з якого препарат поступово потрапляє у кров і діє постійно. Наприклад, так застосовують дисульфірам на олійній основі.
Ще один варіант — те, що в народі називають «підшивкою». Таблетки дисульфіраму імплантують під шкіру. За словами лікаря, вони поступово розсмоктуються і протягом тривалого часу підтримують наявність препарату в організмі.
Якщо людина після такої процедури зривається і вживає алкоголь, реакція може бути дуже тяжкою. У деяких випадках інтоксикація становить загрозу для життя. Тому на «підшивку» мають погоджуватися лише люди, які усвідомили ризики та твердо вирішили відмовитися від спиртного.
Спочатку пацієнт не п’є через страх перед наслідками. Згодом він звикає жити без алкоголю. Але будь-яка процедура має обмежений строк дії, і зрештою все залежить від рішення самої людини: як жити далі — зі спиртним чи без нього.
Головне — не зірватися через стрес на роботі, сімейні проблеми або надзвичайну ситуацію.
«У мене був пацієнт, якому зробили “підшивку”, і він не пив 18 років. Але після початку війни дружина з дітьми виїхала за кордон, а в регіоні, де живе цей чоловік, відбуваються постійні прильоти. Він зірвався, подзвонив мені й сказав, що знову хоче “підшитися”».
Олександр Ларченко
Дисульфірам призначають не всім. Перед лікуванням лікар має оцінити стан здоров’я пацієнта, супутні захворювання, можливі протипоказання та ризики взаємодії препарату з алкоголем. Самостійно приймати такі засоби або давати їх людині без її відома небезпечно.
Лазер, кодування та роль самої людини
— Які ще методи використовують для боротьби із залежністю?
— Застосовують лазеротерапію. Суть методу пояснюють тим, що під впливом лазерного променя певних технічних характеристик в організмі нібито формується реакція, яка змінює переносимість алкоголю.
Людину попереджають, що після вживання спиртного можливі серйозні наслідки: підвищення артеріального тиску, спазми судин, порушення кровообігу та зростання ризику інфаркту чи інсульту. Тому пацієнт повинен мати сильну мотивацію до тверезості.
Водночас міжнародні клінічні настанови називають основою лікування алкогольної залежності психологічні втручання, соціальну підтримку та, за показаннями, лікарські засоби. Лазеротерапія серед стандартних рекомендованих методів не зазначена, тому рішення про таку процедуру варто ухвалювати лише після консультації з лікарем і перевірки доказів її ефективності.
— Наскільки ефективним є кодування від алкоголю? Метод Довженка ще з радянських часів залишається у всіх на слуху.
— Метод кодування розробив український психіатр і нарколог Олександр Довженко. Його суть полягає в тому, що людині у стані неспання, а не під гіпнозом, переконливо навіюють, що після процедури їй не можна вживати алкоголь.
«Коли пацієнт добре налаштований на результат, Довженку було достатньо клацнути пальцями й сказати: “Не пий! Іди!” — і людина переставала пити».
Олександр Ларченко
Довженко був неординарною і дуже харизматичною людиною, мав величезну внутрішню силу, яка діяла на людей. Я знаю тих, хто після кодування за його методом не вживає алкоголь понад десять років.
Лікар передавав свої знання учням, деякі з них працюють і сьогодні. Після смерті Довженка з’явилося чимало послідовників, але частина лише називає себе такими і не має необхідної підготовки.
Коли спеціаліст збирає великі зали й намагається одночасно лікувати десятки людей, результати зазвичай гірші, ніж під час індивідуальної роботи. Метод може впливати на пацієнтів, які добре піддаються навіюванню, але на інших не діє.
Ця практика не належить до стандартних доказових методів лікування і переважно застосовується у приватних структурах. Тому потрібно ретельно перевіряти кваліфікацію людини, яка пропонує кодування, адже у цій сфері працює чимало шахраїв.
За словами Олександра Ларченка, є пацієнти, які звертаються по допомогу щороку, а дехто проходить лікування чотири-п’ять разів на рік. Але добре вже те, що вони визнають проблему і погоджуються лікуватися.
Набагато складніше, коли людина бачить, як алкоголь руйнує її здоров’я і життя, але все одно відмовляється від допомоги. Вона мучить себе та близьких, втрачає роботу, сім’ю і соціальні зв’язки, а хвороба продовжує прогресувати.
До нарколога варто звертатися ще на ранній стадії — коли після вживання алкоголю людина відчуває сором і каяття, помічає, що втрачає контроль над кількістю випитого, шукає приводи випити або не може дотриматися власного рішення зупинитися.
Алкогольну залежність не можна вилікувати без участі самого пацієнта. Таблетка, ін’єкція чи «підшивка» можуть стати частиною допомоги, але вони не замінюють мотивації, психологічної підтримки та тривалої роботи над зміною способу життя.
Корисні розмови з лікарями та важливі новини Житомирщини — поруч із вами.
Читайте більше у Telegram-каналі та на сторінці у Facebook видання Субота Онлайн.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смирнова
