Грижа міжхребцевого диска — це досить поширене захворювання опорно-рухового апарату, яке виникає внаслідок розриву фіброзного кільця міжхребцевого диска (верхньої оболонки диска) і видавлювання назовні частини пульпозного кільця (внутрішньої частини диска), нагадує лікарка Анна Новохатченко.
Раніше лікар-невролог Давид Щербина теж пояснював, що грижі не лікуються, а можливо тільки боротись з запаленням, яке вони викликають.
«Грижа диска найчастіше є результатом поступового, пов’язаного зі старінням зношування диска. З віком диски стають менш гнучкими та більш схильними до розриву навіть при незначному натягу чи скручуванні. Фактори ризику, які підвищують вірогідність виникнення грижі: надмірна вага як додаткове навантаження на хребет. Рід занять: важка фізична робота, сидячий спосіб життя, куріння, внаслідок якого знижується відсоток надходження кисню із кров’ю до диску, що призводить до погіршеного живлення та швидшого руйнування».
Один із міфів — грижу можна лікувати медикаментозно. На жаль, додає лікарка, процес дегенерації — незворотній процес.
«На сьогодні немає жодного медикаментозного методу відновлення диску! Всі неврологічні та терапевтичні методи зводяться до протибольової терапії в комплексі з фізкультурою та направлені на формування правильної побутової та трудової активності. Хондропротектори не працюють. Кажуть ще, що грижу можна вправити. Основною проблемою дегенерації диску є структурні зміни фіброзного кільця, в результаті чого кільце втрачає еластичність і міцність. В даний час не існує методів відновлення фіброзного кола. Вправити грижу неможливо.
Також є міф, що наявність грижі перекреслює можливість займатись спортом. Ні. Але кожен випадок має бути проконсультований лікарем, аби не погіршити стану”.
Ще один міф — всі грижі варто відразу видаляти хірургічно.
«Менше половини випадків вимагають хірургічного втручання. Абсолютним показом до хірургічного видалення є порушення функції тазових органів (нетримання/затримка сечовипускання та/або дефекації), ознаки здавлення спинного мозку (в грудному та шийному відділі). Біль є відносним показанням до хірургії. Неефективність консервативної терапії та висока інтенсивність болю дорівнюють показам до операції».