Пневмонія або запалення легень — небезпечне інфекційне захворювання, що ще називають «хворобою зниженого імунітету».
ВООЗ внесла пневмонію у список найпоширеніших причин смерті в усьому світі.
Щорічно від запалення легень помирає 1 млн. дітей до 5 років. Захворіти на пневмонію можна в будь-який час, а також заразити пневмококовою інфекцією інших.
Найчастіше запальний процес в легенях розвивається внаслідок переохолодження організму. Також, незалежно від віку, в групі ризику захворювання на пневмонію знаходяться люди, які страждають від астми, діабету, на імунодефіцит, хронічні обструктивні захворювання легень, хворі на грип, трахеїт, бронхіт. Запалення легень може бути наслідком перенесеної хвороби різних органів і систем, ускладненням після операцій, інших ситуацій, що знижують імунітет.
Поширення пневмококової інфекції відбувається повітряно-крапельним шляхом (кашель, чхання) або при контакті з предметами, на яких залишилася слина інфікованого пневмококом. Тому, існуюча думка про те, що на пневмонію хворіють переважно в холодну пору року, — помилкова.
Пневмонія — небезпечне захворювання для всіх, але, більш за все, для дітей до 5-річного віку. Імунітет малюків ще недостатньо зміцнів, а значить, впоратися з інфекцією не завжди може. Чим старшою стає дитина, тим менше вона схильна до ризику заразитися або швидше одужує. У літніх людей, старших за 60-70 років, імунітет знижується і ризик захворіти на запалення легенів збільшується в рази.
Пневмонія буває чотирьох видів:
типова;
атипова;
крупозна;
аспіраційна.
Так, хворий типовою пневмонією різко відчуває нездужання: починає посилено потіти, у нього підвищується температура, з’являється кашель з гнійною мокротою, сонливість, апатія.
Атипова пневмонія також починається раптово: з сухого кашлю, слабкості, першіння в горлі, головного болю.
А ось високої температури при атиповій пневмонії не спостерігається. Саме атипова пневмонія проявляється в останні роки в сезон вірусів (збудник грипу Н1N1, що викликає двостронню пневмонію). Крупозна пневмонія — найстрашніша з усіх. Вона починається з високої температури (39 і вище), болю в грудях, сухого кашлю з мокротинням.
Всі ці симптоми, навіть при проведенні лікування, тримаються до 10 днів. Єдиний неінфекційний вид — аспіраційна пневмонія. Її розвиток пов’язаний з потраплянням в організм токсинів (блювотні маси, шлунковий сік і т.д.).
Симптоми пневмонії можуть бути неяскраво вираженими, і на них часом не звертають увагу. Наприклад, нас більше турбує нежить і сильний кашель, характерні для ГРВІ. У той час, як бліді шкірні покриви, температура, відмова від їжі і пиття, апатія та інші симптоми тривають довше, ніж 5 днів, не викликають підозр на пневмонію.
Запідозрити пневмонію можна за низкою загальних ознак:
головний біль;
біль у м’язах;
слабкість;
надлишкова пітливість;
сильний жар, тремтіння і озноб;
біль у грудях при диханні або кашлі;
задишка (внаслідок обширного ураження легені і початку дихальної недостатності);
спочатку з’являється сухий кашель, що переходить у мокрий, який не припиняється або посилюється з виділенням гнійної або «іржавої» мокроти;
посиніння губ і нігтьових пластин.
Підтвердити або спростувати запалення легенів можна за допомогою рентгена грудної клітки, методів клінічного, мікробіологічного імунологічного дослідження. Далі, медики встановлюють діагноз і призначають лікування в залежності від загального стану хворого.
Лікування пневмонії, ускладнення хвороби
При підтвердженні діагнозу пневмонія, в обов’язковому порядку призначають антибактеріальну терапію (внутрішньо, внутрішньом’язово, внутрішньовенно). Антибіотики здатні знищити бактерії, які спровокували хворобу. До початку ХХ століття, поки не винайшли антибіотики, смертність від пневмонії була за межею цифр, вище за 80%. Паралельно призначається симптоматичне лікування: жарознижуючі, відхаркувальні і муколітичні препарати, а також протигрибкові засоби, імуностимулятори, вітаміни.
Важливо виявити пневмонію на ранній стадії, тоді на лікування потрібно близько тижня-двох, а прогноз одужання буде сприятливим. При виникненні ускладнень, процес одужання може затягнутися, в кращому випадку, на 3-4 тижні, а іноді на 2 місяці або закінчитися летальним результатом. Лікування проводять в умовах стаціонару.
Ускладнення пневмонії:
плеврит;
набряк або абсцес легенів;
гостра серцево-легенева недостатність;
міокардит;
ендокардит;
менінгоенцефаліт;
менінгіт;
сепсис;
інфекційно-токсичний шок.