Часто пацієнти звертаються з проблемою шуму в голові чи вухах. Зазвичай нормальним є почути його після гучного концерту або ж перегляду на стадіоні напруженого футбольного матчу. А можливо, ви почули дзвін після приймання аспірину чи певного антибіотика? Найчастіше шум у вусі не є загрозливим симптомом, який свідчить про серйозну хворобу. Але трапляються винятки, коли він може сповіщати, наприклад, про аневризму судини в головному мозку, яка, розірвавшись, здатна спричинити тяжкі наслідки для здоров’я або навіть смерть. Тому слід не зволікати, а звертатись до лікаря, пояснює невролог Анатолій Німчук.
«Існує статистика, що близько 50 млн американців відчувають хронічний тінітус — постійний дзвін, свист, гул, дзижчання, щебетання, вищання чи писк, — розповідає лікар. — В Україні такої статистики не існує, але не думаю, що вона краща за американську. Хронічний тінітус може спричинятись різними чинниками, починаючи від скупчення вушної сірки й закінчуючи певними ліками, що викликають пошкодження нервів у вусі, запаленням середнього вуха та навіть віковими змінами.
Одним з поширених механізмів розвитку шуму є пошкодження волоскових клітин у вушній завитці, що призводить до незначного, деколи непомітного зниження слуху. Також хронічний тінітус може бути симптомом (проявом) хвороби Меньєра — розладу механізму рівноваги, який розташований у внутрішньому вусі”.
У випадку, коли причина тінітусу встановлена — наприклад сірчана пробка, чи нічне скреготіння зубами, чи прийом аспірину — усунення цієї самої причини часто призводить до зменшення його інтенсивності, додає лікар.
«У разі, коли незрозуміло, що викликає тінітус, існують декілька порад, слідування яким зробить його менш надокучливим. Однією з найпростіших порад є маскування шуму. Ви зможете це зробити, увімкнувши музику чи радіо, вентилятор, або ж пристрій, що виробляє «білий шум». Більш дороговартісним шляхом позбутись шуму буде придбання пристрою, що вдягається на кшталт слухового апарату, за вухо та виробляє тихий «білий шум». Хоча цей підхід не пройшов перевірку плацебо-контрольованими випробуваннями, більшість експертів все ж радять почати саме з нього, перш ніж вдаватись до дорожчих методів лікування, як то когнітивно-поведінкової терапії, терапії, спрямованої на стримування тінітусу, шкірної електричної стимуляції відділів внутрішнього вуха тощо.
До дієвих методів боротьби з тінітусом є підбір слухового апарату з урахуванням індивідуальних особливостей порушеного слуху, тобто слухопротезування. Це дозволяє відновити діапазон звукових частот, які в нормі потрапляють до мозку, та зменшити підвищену активність клітин його кори, яка своєю чергою є причиною самого тінітусу.
Існують й групи лікарських засобів, що до певної міри непогано працюють (наприклад антидепресанти). Але в будь-якому разі це має вирішувати ваш лікар-невролог, ЛОР чи отоневролог”, — переконує фахівець.