Багато городників знайомляться з доломітовим борошном у момент, коли рослини раптом починають марніти: листя в’яне або жовтіє, врожайність падає, а ріст зупиняється. Тоді й з’являється порада: «посип доломіткою». Але сліпо слідувати їй не варто — не завжди ця добавка є доречною. Розповідаємо, що потрібно знати, перш ніж вносити доломітове борошно у ґрунт.
Що це таке і для чого потрібне?
Доломітове борошно — це подрібнена гірська порода, багата на кальцій і магній. Ці два елементи мають велике значення: кальцій зміцнює клітини рослин і захищає їх від хвороб, а магній бере участь у фотосинтезі, оскільки є основою хлорофілу.
Найчастіше доломітове борошно використовують для зниження кислотності ґрунту. Кислі ґрунти — часта проблема в Україні, зокрема на піщаних або надто зволожених ділянках. Не всі культури здатні рости в таких умовах. Саме тому розкислення — ключ до здорових і врожайних грядок.
Як зрозуміти, що ґрунт закислився?
Найточніший спосіб — виміряти кислотність за допомогою pH-тесту. Індикаторні смужки продаються у садових магазинах або аптеках. Кислий ґрунт — це pH у межах 4–5, нейтральний — близько 6,5, а понад 7 — уже лужний.
Існують також природні “сигнали”: рясне зростання щавлю, моху, хвоща — усе це свідчить про підвищену кислотність. Якщо гортензії цвітуть яскраво-блакитними квітами — значить, їм комфортно саме в кислому середовищі.
Кому доломітове борошно корисне
Добре реагують на доломітку багато овочів і ягідні культури: буряк, морква, капуста, томати, огірки, часник, бобові, полуниця, смородина, черешня, яблуні, виноград. Вони “люблять”, коли ґрунт ближчий до нейтрального і збагачений кальцієм та магнієм.
Обережно слід підходити до її використання з картоплею, грушами, динями, гарбузами, перцем — у деяких випадках надлишок лугу може спровокувати хвороби або порушити розвиток.
Кому підживлення зашкодить
Не варто використовувати доломітове борошно для культур, що добре ростуть лише на кислих ґрунтах. Це — лохина, журавлина, брусниця, азалії, рододендрони, верес, щавель. Вони просто перестають отримувати необхідні мікроелементи з ґрунту, якщо його pH змінюється в лужний бік. Малину, шовковицю та хвойні культури теж краще не підживлювати цим добривом.
Як правильно вносити і в якій кількості
Кількість залежить від типу ґрунту й рівня кислотності:
Суглинки — 400–600 г на 1 м²;
Супіски — 300–400 г на 1 м².
Якщо ґрунт слабокислий (pH 5,5–6), дозування слід зменшити на третину. На нейтральних чи лужних ґрунтах взагалі не варто використовувати доломітку — можна “перелужнити” і погіршити доступність мікроелементів для рослин.
Найкраще вносити борошно восени, рівномірно розсипавши по ділянці перед перекопуванням. Якщо не встигли — навесні теж можна, але мінімум за 2 тижні до посадок.
З чим не поєднувати?
Не змішуйте з аміачною селітрою та азотними добривами — втратите азот.
Уникайте одночасного внесення з фосфатними добривами — фосфор перестає бути доступним для рослин.
Органічні добрива (гній, компост) краще давати через 1–2 тижні, не разом.
Доломітка чи щось інше?
У порівнянні з вапном чи крейдою, доломітове борошно працює м’якше та повільніше, зате має магній, що особливо важливо для зелених культур. Зола містить калій, але там майже немає магнію. Вибір — за потребами вашого ґрунту.
Що буде, якщо переборщити?
Надлишок доломітки — не менш шкідливий, ніж її відсутність. Він може порушити баланс елементів, заблокувати залізо, марганець, цинк — і в підсумку рослини почнуть жовтіти й хворіти. Тому головне правило — не поспішати. Перевірте ґрунт, дотримуйтесь дозування і пам’ятайте: іноді “менше” — означає “краще”.
