Українська мова багата й різноманітна, і одним із цікавих аспектів є її діалектизми. Вони надають мові особливого колориту та відображають культурні особливості різних регіонів України. Це слова або вислови, характерні для певного регіону, які відрізняються від літературної мови. Діалектизми часто відображають історичні та географічні особливості конкретних областей.
- Андрути – вафлі. Цей діалектизм поширений у західних регіонах України, зокрема Галичині. Слово має австрійське походження, що є свідченням впливу австрійської культури на західноукраїнську кухню та мову.
- Синенькі – баклажани. Синенькими в Одесі та на півдні України називають баклажани.
- Каструльник – це таксист. Кастрюлити в Одесі означає таксувати.
- Цмок – веселка. Так у південно-західних говірках називають райдугу.
- Путня – відро. Так у тернопільській говірці кажуть про відра.
- Стулка – стілець. Цей діалектизм притаманний Слобожанщині.
- Фармазон – брехун. Так тих, хто каже неправду, називають на Одещині.
- Фриштикувати – снідати. Це діалектизм, який переважно використовують у західних регіонах України, зокрема в Галичині. Слово має німецьке походження, що теж означає «сніданок».
- Мандебурка – картопля. Це слово, як і крумплі, вживається переважно на Закарпатті та в деяких районах Прикарпаття і означає всім відому картоплю.
- Тремпель – плічки. Харків, Луганськ, Донецьк використовують цей термін замість слова вішалка.
