Чебрець належить до родини губоцвітих і до числа ефіроолійних рослин, що містять фенольні сполуки, – тимол, карвакрол та інші.
- Настій трави чебрецю – відхаркувальний засіб, що застосовується при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Рідкий екстракт входить до складу деяких препаратів від кашлю.
- Порошком сухої трави присипають гнійні рани.
- При свербінні шкіри настій трави чебрецю (5 чайних ложок подрібненої трави на склянку окропу) вживають по 1 столовій ложці 3 рази на день. Це забезпечує протиалергійний ефект. Для ванн, примочок та компресів застосовують відвар 100 г трави в 2 л окропу.
- Жирну шкіру раз на день протирають настоєм з 2 столових ложок трави чебрецю повзучого в 200 мл води. Це благотворно діє на будь-яку подразнену шкіру.
- Настоєм обполіскують голову для зміцнення волосся. Для отримання настою траву заливають гарячою водою і настоюють годину.
ЗАСТОСУВАННЯ В КУЛІНАРІЇ. Свіжою травою ароматизують м’ясні, курячі, грибні, овочеві бульйони. Вона добре поєднується з м’ясними та рибними стравами. Достойно цінують траву чебрецю і любителі вегетаріанських страв. Її додають у смажену картоплю, гриби, баклажани, використовують при солінні та маринуванні.
КОЛИ ЗБИРАТИ ЧЕБРЕЦЬ? Збирання чебрецю проводиться в період його цвітіння: з кінця червня до початку серпня. Сушать його в приміщеннях, що добре провітрюються, під металевими дахами або в тіні під спеціально обладнаними навісами. Найчастіше лікарську сировину викладають для просушування на папір або натуральну тканину шаром трохи більше 5 см.
Фахівці не рекомендують використовувати сушарки для заготівлі сировини чебрецю, оскільки рослина містить цінні ефірні олії, які швидко випаровуються при дії високих температур.
