Узагалі лікарі радять вживати очищену воду, адже у водопровідній або природній можуть міститися різні бактерії та речовини, що можуть викликати отруєння та хвороби.
Якщо ж пити кип’ячену, то важливо принаймні уникати повторного кип’ятіння, внаслідок якого підвищується концентрація солей та інших шкідливих домішок.
Кип’ятіння може знищувати більшість мікроорганізмів і випаровувати такі небезпечні речовини, як хлор, але не гарантує повної безпеки, якщо у воді присутні важкі метали та інші нерозчинні забруднювачі.
Крім того, одним із неприємних наслідків кип’ятіння є утворення осаду чи накипу, частинки яких можуть негативно впливати на нирки та інші органи.
Разом із тим кип’ятіння є одним із найефективніших методів знезараження, і переважна більшість бактерій і вірусів не виживає за температури, за якої вода кипить.
До того ж якісна питна вода доступна не в усіх регіонах, а фільтрація та знезараження на водоканалах інколи здійснюється із застосуванням речовин із специфічним запахом. За таких умов кип’ячена вода може стати непоганою альтернативою, коли вибір інших варіантів обмежений.
Однак існують і недоліки щоденного споживання кип’яченої води: під час кип’ятіння втрачається до 70% розчиненого кисню та частина корисних мінералів, що робить таку воду «мертвою» і менш корисною для організму. Тому найкраще дотримуватися балансу й чергувати споживання кип’яченої води з водою з інших джерел, щоб організм отримував необхідні мінерали.
Як варіант, можна поєднувати кип’ячену воду з пляшковою або встановити вдома водний фільтр – це допоможе позбутися шкідливих речовин, які можуть міститися у водопровідній системі.
