Універсальної трави, яка лікувала б усі хвороби нирок, не існує. Мучниця, спориш, ромашка, липа, шипшина та готові «ниркові збори» можуть впливати на сечовиділення, але не замінюють діагностику й призначене лікарем лікування.
Особливо небезпечно приймати такі засоби постійно або поєднувати їх із ліками без консультації фахівця. Деякі рослини можуть взаємодіяти з препаратами, спричиняти зневоднення, змінювати рівень калію та інших електролітів або додатково навантажувати нирки.
Чому один трав’яний збір не підходить усім
Під словами «хвороби нирок» можуть матися на увазі зовсім різні стани: пієлонефрит, камені, гломерулонефрит, кісти, хронічна хвороба або ниркова недостатність. Часте й болісне сечовипускання також може бути ознакою циститу — запалення сечового міхура, а не нирок.
Кожне із цих захворювань потребує окремого обстеження та лікування. Якщо причиною є бактеріальна інфекція, трав’яний чай не замінить антибіотик, призначений лікарем. При каменях деякі сечогінні засоби можуть посилити біль або спровокувати рух каменя.
Що потрібно знати про мучницю
Мучниця та «ведмежі вушка» — це різні назви однієї рослини, а не дві окремі лікарські трави. Її препарати традиційно використовують для полегшення симптомів легких повторних інфекцій нижніх сечових шляхів у дорослих жінок, але лише після того, як лікар виключив серйозніші причини.
Європейське агентство з лікарських засобів зазначає, що мучницю не можна приймати довше одного тижня. Якщо симптоми не минають протягом чотирьох днів або погіршуються, необхідно звернутися до лікаря.
Важливо: людям із хронічною хворобою нирок або нирковою недостатністю не слід самостійно приймати мучницю, сечогінні збори чи інші фітопрепарати. Навіть засіб, придбаний в аптеці, може мати протипоказання.
Чим можуть зашкодити «ниркові чаї»
- посилити втрату рідини та спричинити зневоднення;
- порушити рівень калію, натрію та інших електролітів;
- взаємодіяти з препаратами від тиску, сечогінними, антикоагулянтами та ліками проти діабету;
- вплинути на дію препаратів після трансплантації органів;
- відтермінувати правильну діагностику та необхідне лікування.
Трави, придбані з рук, додатково можуть бути неправильно визначені, забруднені важкими металами, пестицидами чи іншими речовинами. Але й аптечне походження засобу не означає, що він підходить конкретній людині.
Особливої обережності потребують люди з уже встановленою хворобою нирок, вагітні, діти, пацієнти старшого віку та всі, хто постійно приймає кілька лікарських препаратів.
Як перевіряють роботу нирок
Одного аналізу сечовини недостатньо. Для первинної оцінки функції нирок лікар може призначити:
- аналіз крові на креатинін із розрахунком швидкості клубочкової фільтрації — ШКФ;
- аналіз сечі на співвідношення альбуміну і креатиніну;
- загальний аналіз сечі;
- визначення рівня калію, натрію та інших показників крові;
- контроль артеріального тиску;
- за показаннями — ультразвукове дослідження нирок.
За встановленої хронічної хвороби нирок ШКФ та альбумін у сечі зазвичай перевіряють щонайменше раз на рік. Але точну частоту обстежень визначає лікар залежно від стадії захворювання, результатів аналізів і швидкості погіршення стану. При нирковій недостатності контроль може бути потрібний значно частіше.
Коли не можна відкладати звернення до лікаря
Негайна медична допомога потрібна, якщо з’явилися:
- висока температура або озноб разом із болем у боці чи попереку;
- кров у сечі;
- різке зменшення кількості сечі або її відсутність;
- набряки, задишка чи раптове підвищення тиску;
- сильна нудота, блювання, виражена слабкість або сплутаність свідомості.
При значному порушенні роботи нирок в організмі накопичуються продукти обміну та зайва рідина, порушується баланс електролітів. Це небезпечний стан, який потребує медичного лікування, а не самостійного приймання трав.
Отже, фітопрепарати можуть бути лише доповненням до основної терапії та застосовуватися після встановлення діагнозу. Пити «ниркові збори» постійно для профілактики не варто.
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
