Суботній екслюзив

БО «Лікарняна каса Житомирської області» відзначила свій знаковий ювілей

Двадцять років пошуків та звершень

27 липня 2020-го року виповнилося 20 років благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Нині це найбільш численна за кількістю своїх членів структура, яка об’єднала у своїх лавах  понад 203 тисячі осіб. Це – близько 17% населення Житомирщини. Два десятиліття, упродовж яких відбувалися становлення та розвиток  Лікарняної каси, були насичені багатьма подіями, які  мали потужний вплив на ситуацію в галузі охорони здоров’я Житомирщини. Фактично минулі 20 років можна вважати епохою, яка поки що отримала статус «перехідного періоду» від медицини радянських часів (її й досі  називають системою Семашка) до галузі охорони здоров’я, яка опинилася в умовах ринкової економіки. Всі двадцять років, від часу створення й донині, на чолі БО  «Лікарняна каса Житомирської області» перебуває її організатор –  голова правління, доктор медичних наук , професор Валентин Парій. Отож, наші запитання з приводу знакового ювілею в житті Лікарняної каси сьогодні адресовані заслуженому лікарю України В.Д.Парію.

Валентин Парій

УТВОРИЛИСЯ — НЕ ВІД ХОРОШОГО ЖИТТЯ

– Валентине Дмитровичу, наше перше запитання просте й логічне – чому в 2000-му році на Житомирщині постала потреба у створенні нової структури у сфері охорони здоров’я?

Люди старшого покоління добре пам’ятають радянські часи, коли фінансування медичних та лікарняних закладів відбувалось за чітким і суворо обов’язковим принципом. Коли діяла непогана система профілактичних оглядів різних категорій населення, коли лікування пацієнта завершувалось  необхідною у ряді випадків реабілітацією у закладах санаторного типу. Однак із початку 90-х років минулого століття Україна, вже як суверенна та незалежна держава, обрала іншу модель економічного розвитку. Настали ринкові часи і досить швидко, за якихось три-п’ять років, виявилось, що фінансового ресурсу, аби забезпечувати галузь охорони здоров’я за колишніми стандартами, не вистачає. Ситуація з кожним роком лише ускладнювалась і люди, які мали проблеми зі здоров’ям і змушені були лікуватись, першими відчули кризу у фінансуванні медицини. Тобто пацієнт  змушений був покладатися на власні фінансові ресурси. Це у той час, коли масовими темпами зростав рівень безробіття, закривались фабрики й заводи, розвалювались сільськогосподарські підприємства й заробітньої платні дехто не отримував по три місяці, а то й – по півроку. Працівники медичних та лікарняних закладів першими відчули масштаби та розміри зменшення фінансування галузі охорони здоров’я й, зрозумівши системний характер такої кризи, змушені були першими шукати найшвидшого варіанту виходу з труднощів, які виникли.

– Тобто не політики, не партії й народні депутати прагнули покращити ситуацію у медицині, а саме представники галузі охорони здоров’я?

В парламенті України було чимало лікарів зі статусом народного депутата, однак до створення «медичного лобі» ні тоді, ні (до речі) й зараз, справа не дійшла. І було зрозуміло, що найшвидший варіант порятунку людей (бо йшлося саме про порятунок) можна знайти на рівні безпосередньо  самої галузі охорони здоров’я. Найпершою приходила ідея створення добровільної страхової компанії, яка  залучатиме до своїх лав населення й допомагатиме людям через систему добровільного медичного страхування. Варто зауважити, що перші страхові компанії виникли на Житомирщині ще на межі 80-90-х років минулого століття. Однак послуги, які вони пропонували через медичні заклади, не влаштовували ні населення, ні керівників лікувальних установ. Слід зауважити, що податкова система у ринкових умовах України на той час тільки-тільки почала формуватися і страхові компанії опинились у несприятливих умовах податкового тиску. Це автоматично зменшувало фінансовий ресурс, який страховики могли спрямувати на медичні послуги.

– Тобто треба було негайно запроваджувати страхову медицину?

– В ідеалі – так! Ринкові умови, які  несподівано виринули перед нашим суспільством, диктували запровадження страхової медицини. Але на практиці було по-іншому. Значна частина населення, низка політичних сил в Україні тривалий час упродовж 90-х років вважали, що адміністративно-планова система ще відновить свою роботу й це неодмінно позначиться на покращанні стану фінансування галузі охорони здоров’я. З іншого боку, обвал економіки й закриття десятків тисяч підприємств робили неможливим процес започаткування страхової медицини. Ледь не єдиним виходом у такій ситуації могли стати добровільні громадські об’єднання населення, які мали діяти на засадах громадсько-солідарної участі й таким чином забезпечили би своїх членів доступною та якісною медичною допомогою.

-Валентине Дмитровичу, виходило так, що радянська система охорони здоров’я у ринкових умовах «зашкутильгала» в Україні  «на обидві ноги», а страхова медицина через деформації, які одразу ж з’явилися у ринковій моделі української економіки,  не здатна була навіть зародитися?

Ми шукали аналогічні випадки та ситуації в інших країнах, але звернули увагу на діяльність медичних кас взаєморозрахунків, які існували на території сучасної України в часи царської Росії. Їх називали лікарняними касами. Незадовго до революційного 1917-го року Державна Дума (парламент) Російської імперії ухвалила закон «Про соціальне страхування на випадок хвороби», який надав лікарняним касам статусу страхових установ. У подальшому, вже у радянську добу, про лікарняні каси й страхову медицину ніхто не згадував, бо модель розвитку галузі охорони здоров’я була принципово іншою. Але наприкінці 90- х років минулого століття ми змушені були шукати негайний вихід із ситуації, аби допомогти людині, яка має проблеми зі здоров’ям. Вибір випав на модель діяльності лікарняних кас, як громадських добровільних структур, що діють на засадах солідарної участі та взаємодопомоги.

– Двадцять років тому ситуація в Україні була не легшою за нинішню, але ж принципові відмінності між 2000-м і 2020-м роком все ж таки є..

З цього приводу можу нагадати читачам «Суботи», що на той час ситуація з організацією БО «Лікарняна каса Житомирської області» ускладнювалась тим, що впродовж 90-х років минулого століття  люди бачили неодноразові спроби утворення всіляких організацій – «пірамід», які здобули недобру славу шахраїв та авантюристів. У такій атмосфері суспільних настроїв, в недовірі й пересторогах, ми робили перші кроки благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Відтоді минуло двадцять років, але на пам’ять приходять перші місяці й роки нашої роботи. Засновниками благодійної організації стали громадські організації, які  охоплювали спільноту медичних працівників. Саме ця спільнота краще і швидше зрозуміла мету та головний  замисел утворення Лікарняної каси. Нині вона має гарний досвід і найкращі результати та показники своєї роботи в масштабах усієї України, хоча перші Лікарняні каси з’явились у Миколаївській та Кіровоградській областях.

– Тобто ми запозичали досвід інших областей?

Поїхали, вивчили, обговорили. Звісно ж, справа нова і без підтримки колег, найпершим чином обласного управління охорони здоров’я, конструктиву та вагомих і переконливих результатів досягти було б дуже важко. Я можу так казати, дивлячись на підсумки нашої роботи впродовж двох десятиліть і порівнюючи такі ж показники в тих областях, куди ми їздили за досвідом. Можу з гордістю сказати, що саме БО «Лікарняна каса Житомирської області» нині є беззаперечним лідером у питаннях обслуговування та забезпечення своїх членів медичними послугами та виробами медичного призначення.

НАЙПЕРШИЙ ЕЛЕМЕНТ НАШОГО УСПІХУ –  БЕЗДОГАННИЙ МЕНЕДЖМЕНТ!

 –  Членами Лікарняної каси стали більше двохсот тисяч жителів нашої області – процесом обліку та обслуговування такої кількості членів ЛК займатись  не так уже й легко.

Сьогодні ми маємо досвід, знання й команду справжніх професіоналів та менеджерів.  На початку нашого становлення  виконавча дирекція Лікарняної каси складалась із людей, які працювали в ній за сумісництвом. Але вже на рубежі 10-ти тисяч членів ЛК стало очевидним, що без постійно діючого апарату виконавчої дирекції ми не зможемо ефективно працювати й дбати про свій розвиток. Тоді ж було знайдено досвідченого керівника, який пройшов гарну управлінську школу – на посаду директора виконавчого БО «Лікарняна каса Житомирської області» ми запросили  Володимира Станіславовича Мишківського.

– Валентине Дмитровичу, в деталях важко відтворити всі етапи розвитку БО «Лікарняна каса Житомирської області», бо  двадцять років – це справді великий шлях. Однак хотілося б виділити важливі кроки, які дали змогу Лікарняній касі вийти на рівень потужної та гармонійно організованої діяльності з обслуговування п’ятої частини населення області…

Досить швидко стало зрозуміло, що зростання кількості членів організації слід гармонізувати та узгодити з розвитком економіки держави, області й кожного її регіону. Адже процес управління потоками коштів та фінансових ресурсів, як і процес раціонального використання медикаментів, а також – контроль за якістю надання медичних послуг членам нашої благодійної організації, потребував  активного й системного  запровадження  автоматизованих технологій у діяльності Лікарняної каси. На старті нам допомогла група програмістів та інженерів із обласного медичного консультативно-діагностичного центру, яким я тоді керував. Вже в 2005-му році БО «Лікарняна каса Житомирської області» спільно з лікарнями, аптечними мережами запровадила за допомогою комп’ютерних програм автоматизований моніторинг дотримання протоколів лікування та раціонального призначення лікарських засобів при наданні медичної допомоги. Досьогодні  цей напрямок роботи ми тримаємо на рівні найсучасніших вимог.

Ще одним кроком, який ми ініціювали на певному етапі своєї діяльності стала стандартизація медичних технологій, які вдалося запровадити за допомогою лікарського формуляру та клінічних протоколів. До речі, саме зусилля та зорієнтованість  нашої благодійної організації  мали найбільший вплив на те, що  медична галузь Житомирщини стала першою в Україні, де був розроблений лікарський формуляр за методологічної підтримки USDI. Аби досягти повного розуміння причин нашого впевненого поступу, я відзначу, що на чолі управління охорони здоров’я Житомирської ОДА завжди  були справжні фахівці, які розуміли значимість Лікарняної каси. Дуже сприятливими виявились рішення Житомирської облради та низки міських рад стосовно підтримки та сприяння діяльності БО «Лікарняна каса Житомирської області». Адже таке ставлення дозволяло людям краще зрозуміти засади та механізми нашої діяльності й однозначно підвищувало в очах людей наш статус.

Але ж, Валентине Дмитровичу, найкращим аргументом для отримання позитивного іміджу в очах  вже сотень тисяч людей є дієва допомога членам Лікарняної каси, стан здоров’я яких спонукав звернутися до лікарняних та медичних закладів чи установ?

–  Безумовно, ми  найпершим чином на це орієнтуємось. Адже вдумайтесь лише в один показник: упродовж двадцяти років БО «Лікарняна каса Житомирської області» лише на ліки для своїх членів витратила 530 мільйонів гривень. Лише за 6 місяців поточного року коштами Лікарняної каси було забезпечено медикаментами для лікування на стаціонарі 17 тисяч  осіб, на що витрачено 12,6 млн.грн. У цей же час Лікарняна каса сплатила  аптекам 5,6 млн.грн. за ліки для пацієнтів, котрі лікуються в амбулаторних умовах. Крім того, витрачено за півроку 4 мільйони гривень на проведення  лабораторних та інструментальних  обстежень.

– Десь наприкінці минулого року у народі (на Житомирщині – точно) почалися розмови про те, що із впровадженням  реформи охорони здоров’я, послуги Лікарняної каси будуть неактуальними, а сама БО «Лікарняна каса Житомирської області» ледь не віджила себе. Валентине Дмитровичу, що думаєте з такого приводу?

Не будемо говорити про причини появи таких розмов чи чуток. Але загалом людей, напевно, ввело в оману те, що в процесі реформи нашої галузі виринула Програма медичних гарантій. Значна частина людей вважала, що відтепер держава забезпечить коштами всі витрати на пацієнтів лікарень чи хворих, які лікуються амбулаторно. Але вже сьогодні очевидно, що недостатність фінансування закладів охорони здоров’я поки що існує, а в розрахунках вартості медичних послуг допущено значні недоліки, якщо не перекоси. Тому БО «Лікарняна каса Житомирської області» без роботи не залишиться. На рівні первинної ланки Лікарняна каса, як і раніше, оплачує амбулаторне лікування понад сотні захворювань, а сімейні лікарі можуть виписувати рецепти на майже 300 найменувань  ліків. Члени БО «Лікарняна каса Житомирської області», як і раніше, можуть зробити за рахунок ЛК більше 70-ти лабораторних обстежень у медзакладах усіх рівнів та в лабораторії  «INVIVO». При цьому ми не оплачуємо тих обстежень (загальний аналіз крові, сечі, визначення рівня глюкози крові, холестерину), які фінансуються згідно з Програмою медичних гарантій. Для стаціонарного лікування більшості захворювань Лікарняна каса й надалі надаватиме майже 600 лікарських засобів. При цьому варто враховувати, що медичні заклади забезпечуються згідно з Програмою медичних гарантій лише тими ліками, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів. Однак цей перелік досить скромний, тож БО «Лікарняна каса Житомирської області» буде купувати для мешканців області, котрі перебувають в організації, лікарські засоби, не передбачені Національним переліком. Ну, а решта пацієнтів змушені будуть шукати гроші на медикаменти  власними силами.

І на завершення, щоб вичерпно  відповісти на ваше запитання, можу аргументовано сказати: успішний досвід БО «Лікарняна каса Житомирської області» є унікальним і важливим для подальшого вдосконалення вітчизняної системи охорони здоров ‘я. Найперше – для запровадження ефективної системи медичного страхування. Не зайвим було б звернути увагу й на управлінський досвід, здобутий системною працею потужного колективу сучасних менеджерів і дуже відповідальних людей, котрих я щиро вітаю з  нашим  20-річним ювілеєм , зичу гарного настрою, щастя і, звісно ж – нових успіхів!

Записав Віктор Герант

Схожі матеріали

,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.
You need to agree with the terms to proceed

Залишити коментар Facebook