Останніми роками Житомирщина потерпає від навали капустяної білокрилки — дрібного, але надзвичайно небезпечного шкідника. Якщо раніше вона вражала переважно овочі, нині поширилася на декоративні, плодові та навіть технічні культури. Ситуацію ускладнює зміна клімату, зокрема — спекотніші й довші літа.
Як розпізнати білокрилку?
Невеликий метелик (до 3 мм), білий, з восковим нальотом.
Живе на нижньому боці листя.
Листки жовтіють, скручуються, вкриваються “медяною росою”, на якій згодом розвиваються сажкові гриби.
Чим небезпечна?
Білокрилка висмоктує сік із рослин, знижуючи фотосинтез і врожайність. Має високу плодючість: одна самка відкладає до 300 яєць, а в теплицях розвивається до 12 поколінь за рік.
Які культури найбільш вразливі?
Понад 200 видів рослин, зокрема капуста, огірки, помідори, селера, цибуля, салати, а також ріпак, конюшина, люцерна тощо.
Як врятувати врожай?
Науковиця Тетяна Тимощук рекомендує інтегрований підхід:
Агропрактики:
Знищення бур’янів і рослин-господарів (наприклад, осоту).
Ротація культур.
Оптимальна густота посівів.
Біозахист:
Використання природних ворогів білокрилки — наприклад, сонечка.
Жовті клейові пастки для вилову дорослих комах.
Посадка ароматичних рослин (лаванда, шавлія).
Народні засоби (дієві на початковій стадії):
Настій часнику (150–200 г на 1 л води, настоювати 5–7 діб).
Настій тютюну, цибулі, пижми або календули.
Біопрепарати та хімія:
Використовувати біологічні засоби захисту з чергуванням препаратів.
Обробляти регулярно, 3 рази з інтервалом у 5 днів, як це робить житомирська городниця Тетяна Ліневич.
Сучасні рішення:
Виведення стійких сортів рослин.
Використання UV-освітлення та ШІ-моніторингу у теплицях.
Масове розведення ентомофагів у біолабораторіях.
Боротьба з білокрилкою — це системна справа. Успіх залежить від вчасного виявлення, комплексного захистута постійного моніторингу. І головне — діяти на випередження.
