Рівно 2 роки тому, напередодні свята Катерини, відлетіла у Вічність моя мама Катерина Гнатівна Головецька.
* * *
Знову зима без тебе,
Дивна і непривітна…
Мама вже стала небом,
Мама вже стала світлом,
Сонечком ген на сході,
Дощиком благодатним,
Зіллячком на городі,
Квіткою біля хати,
Райдугою стрімкою,
Хмаркою в дальній сині,
Вербою над рікою,
Щебетом солов’їним,
Пам’яттю, смутком, болем,
Досі не відболілим –
Мама вже скрізь довкола,
Ніби й не відлетіла,
І звідусіль на тебе
Дивиться, вся розквітла…
…Мама вже стала небом,
Мама вже стала світлом…
Василь Головецький, м. Житомир
