На запрошення Польського студентського клубу провели екскурсію Римо-Католицьким кладовищем Житомира. У європейському середовищі впорядковані історичні цвинтарі сприймаються як парки та ідеальні місця для неспішних прогулянок. Дійсно, кладовище, більш відоме за народною назвою “Польське“, розташоване на мальовничих, зелених пагорбах біля річки Кам’янки. Як стверджують, деяким місцевим деревам вже понад 200 років! Історія похованих тут людей – наче захоплюючий роман, що має і величні, і трагічні сторінки. Деякі яскраві моменти з сьогоднішньої прогулянки:
Чому на Польське кладовище перенесли поховання з Охрімовою гори?
Чи правда, що кладовище надихнуло письменника Володимира Короленка на написання оповідання “В дурному товаристві” (“Діти підземелля”)?
За що влада не любила Лонгіна Жарновецького та яка його роль у дослідженні церковного вбрання?
Чому італієць Алессандро Магадзарі проміняв європейську сцену на житомирський театр?
Родина пивоварів Альбрехтів – чому частина родини похована на католицькому, а інша – на православному кладовищі?
Яке відношення має Ярослав Воллманн до Радомишльського пивзаводу?
Що ми знаємо про геніального Юліуша Зарембського, улюбленого учня Ференца Ліста?
Поховання духовних осіб на ділянці Святої Софії. Як пов’язані єпископ Кароль Недзялковський та краєзнавчий музей?
Трагічна доля священника Анджея Федуковича. Що здивувало відомого лікаря Олександра Гербачевського?
Якою унікальною колекцією володіла родина Урбановських?
Ким створені надгробки, яку символіку мають та як радянська влада “віддячила” майстру-каменотесу Вацлаву Длоугі?
На прохання учасників заглянули на сусіднє Лютеранське кладовище та вшанували пам’ять барона Івана де Шодуара.
