У Поліському природному заповіднику на Житомирщині показали маленького гризуна з Європейського списку червонокнижних видів тварин – ліскульку.
“Один з найменших наших вовчків заснув під тонкою ковдрою лісової підстилки. Цікаво, адже в кінці вересня – жовтні вони на зиму зазвичай ховаються в нори або прикореневі пустоти більш глибоко в ґрунті і сплять там до квітня, поки температура повітря не прогріється вище +15°С. То ж чому взимку (фото зроблено наприкінці лютого) ще й дуже ненадійно під лісовою підстилкою заховалася тваринка? Порадившись з Сергієм Жилою, ми прийшли до висновку, що тваринку певно розбудило раптове потепління, а от з нори вигнав скоріше за все хижак, що знайшов і почав розкопувати нору”, – розповіли в заповіднику.
Зазначається, що за зимовий період багато вовчків гине через хижаків. Впавши в сплячку, тварина може не почути, що до неї наближається небезпека, і не може відреагувати. В цьому науковці впевнилися, взявши ліскільку в руки.
“Маленький комочок тільки голосно сопів, але навіть від тепла рук не прокинувся”, – йдеться у повідомленні.
Хто така ліскулька
Ліскулька або вовчок ліщиновий – потайний маленький звір, найдрібніший представник вовчкових, розповідає Нобельський Національний Природний Парк.
Вона занесена до Європейського списку червонокнижних тварин і рослин, тому потребує охорони.
Також цій тварині належить рекорд за кількістю ненаукових назв серед усіх ссавців української фауни. Її називають ліщиновим вовчком, ліщиновою сонею, ліскогризом, горішковою сонею тощо.
Ліскулька населяє листяні та змішані ліси і веде нічний спосіб життя: вдень спить, а ввечері вирушає на пошуки їжі.
Основу раціону складають фрукти, ягоди та горіхи.
Наприкінці літа гризун починає підшуковувати відповідне місце для майбутньої зимівлі. Найчастіше використовуються глибокі ями або великі купи опалого листя.
До осені звірятко покривається порівняно товстим шаром жиру, який допоможе йому пережити холодну зиму.
Під час зимової сплячки дихання у ліщинових вовчків скорочується до 2-3 вдихів і видихів на хвилину, а температура тіла падає з 34°-36°C до 0,25°-0,5°C.
“Усі метаболічні процеси в організмі знижуються до мінімуму. Весняне пробудження відбувається, як правило, наприкінці травня, коли температура навколишнього середовища вища 20°C”, – пояснюють учені.
У ліскульки мало природних ворогів. Спеціально на неї тварини не полюють – можуть з’їсти хіба випадково.
Водночас під час зимової сплячки гризуна може викопати з нори або лісової підстилки дикі свині і руді лисиці.
“Природа передбачила для ліскульки оригінальний спосіб захисту: якщо різко схопити звірка за хвіст, то його тонка шкіра моментально злетить, як панчоха, а тварина зможе втекти”, – кажуть у парку.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
