Суботній ексклюзив

У Станишівській громаді чоловік, що пережив чотири інсульти, вмер від пострілу з рушниці

У селі Лісівщина Станішівської громади сталося вбивство – із рушниці розстріляли 59-річного чоловіка.

Це сталося вночі з 19 на 20 березня.

Працівники слідчо-оперативної групи відділу поліції №1 Житомирського райуправління виявили тіло чоловіка на підлозі в одній із кімнат будинку. На його голові були видимі тілесні ушкодження, схожі на вогнепальні поранення.

В результаті пошукових заходів поліція встановила причетність до вбивства 49-річного місцевого жителя. Попередньо, між ним та загиблим виник побутовий конфлікт. Тож напередодні чоловік прийшов до опонента додому з’ясовувати стосунки, а з собою прихопив незареєстровану мисливську рушницю, якою й скористався. Поліцейські вилучили зброю та затримали чоловіка. Ведеться слідство. Про це повідомили у відділі комунікації поліції Житомирської області.

“Валера був золотою людиною”

Щоб розібратися у причинах скоєного вбивства кореспондентка газети “Субота” приїхала у Лісівщину. Тут зовсім мало будинків і всі сусіди прекрасно знають одне одного. За словами старости Станишівської сільради Галини Любченко, убитий чоловік – Валерій Семенчук – багато років проживав у своєму дачному будинку. Був позитивною людиною. А  затриманий поліцією – Михайло Кондратюк – колись переїхав сюди із села Леонівка, і жив у хаті, яку, мабуть, орендував. Він мав недобру репутацію: випивав та займався наркотиками.

Валерій Семенчук

По дорозі до будинку, де було скоєно вбивство, зустрічаю жіночку, яка поралася у своєму городі. Вирішила розпитати її про те, що сталося. Жіночка представилася Людмилою Леонтіївною.

Валера був золотою людиною,- каже вона. – У мене за нього душа болить. Його не було за що вбивати. Я ніколи не чула, щоб він комусь погане слово сказав, не бачила його п’яним. Коли він проходив біля мого двору, часто підходив, щоб по-сусідськи  поговорити, запитати, як справи. А цей Міша, якого затримали, жив сам по собі. У нього були коні, корова, бичок і всі поздихали голодні, тому що він не кормив їх. Я з ним особисто ніколи не спілкувалася…

Сусідка Людмила Леонтіївна: “Валеру не було за що вбивати, він був золотою людиною”

“Михайло заморив свою худобу голодом “

А ось і будинок, де жив затриманий Михайло  Кондратюк. Ворота відкриті, на прив’язі лає собака. Поряд з хатою – порожні хліви, де, мабуть, ще недавно була худоба. В одному з хлівів я з жахом виявила тушу мертвої тварини, яку погризли щури.

Сусід Сергій, який живе навпроти, розповів про Михайла наступне.

– У Міші раніше була сім’я, чимале хазяйство, він колись працював лісником. А останні три роки почав активно вживати алкоголь та наркотики і вже ніде не працював. Дружина покинула його і забрала маленького сина, тому що більше не могла терпіти тортури та побиття від чоловіка. Доречі, це не перша його дружина… У свій час він відсидів у тюрмі, характер у нього дуже тяжкий. Він нерідко бував злим та агресивним. Постійно сварився з сусідами, навіть через дрібниці.

Сусід Сергій: “Останнім часом Михайло зовсім не доглядав за своєю худобою, не кормив і не поїв її”

За словами Сергія у Михайла були корови, бички, коні. Але останнім часом він зовсім їх не доглядав і не кормив. За літо не заготовив ніяких кормів і майже вся його худоба пала від голоду. Тварини були абсолютно виснажені. Сусіди ціле літо перепинали худобу з місця на місце, де була хороша трава, та поїли її. Одна сусідка після інфаркту носила відрами його коням воду, бо не могла дивитися на нещасних тварин. А він постійно сидів у хаті. Його коні могли пастися в сусідніх угіддях і він не звертав на це увагу.

– Ми казали про його відношення до тварин нашій старості, але ніяких відчутних мір не було прийнято, – говорить Сергій. – Міші  пропонували здати чи продати свою худобу, але він відмовлявся. Що стосується Валери, якого вбили, то про нього я можу сказати лише добрі слова. Він був хороший мужик і дуже працьовитий.

“У Валеру стріляли з вулиці через вікно кухні”

Так сталося, що саме Сергій перший побачив труп Валерія. Ось як він про це згадує.

– Дружина убитого Валерія – Наташа живе у Житомирі, тому що там працює, але вона постійно підтримувала зв’язок з чоловіком і дзвонила мені, коли потрібна була допомога. 21 березня Наташа мені подзвонила і розповіла, що Валерій вже другий день не виходить на зв’язок. Вона дуже хвилювалася і просила мене зайти до Валери і подивитися, що з ним. Я увечері пішов до нього. Ворота були зачинені зсередини. Я насилу розкрутив дріт на воротах і зайшов у двір. У будинку було темно, вікна зашторені, двері не зачинені, тому що він їх ніколи не зачиняв. Я включив ліхтарик і одразу побачив босі ноги. Валерій лежав на підлозі у кухні, недалеко від вхідних дверей. Його голова була у крові. Я подумав, може він упав і вдарився головою. Мені здалося, що він не дихає. Стало моторошно, я  одразу подзвонив Наташі і сказав: “Негайно викликай швидку та поліцію. Здається, він мертвий.” Тоді ніхто не знав, що і як сталося, але Міша спокійно ходив по селу як ні в чому не бувало. Вже потім, коли поліція почала розшукувати вбивцю, вони зайшли до нього у хату, знайшли рушницю та затримали…

“Валера ніколи не зачиняв двері. Він нікого не боявся”

Коли я підійшла до будинку, де жив убитий Валерій, побачила жінку у чорній хустині, яка поралася у дворі. Як виявилося, це його дружина Наталія. Вона приїхала у село як тільки почула страшну новину.

– У Валеру стріляли з вулиці через вікно на кухні, – каже жінка. – Ось бачите, скло розбите, а навпроти вікна у шафі наскрізна дірка від кулі. Поліція знайшла гільзи. Зайти у двір злодій міг через хвіртку за домом, яка була відкрита. Мабуть, спочатку стріляв у вікно, потім зайшов до хати і вирішив добити. Адже Валера ніколи не зачиняв двері, казав, що він нікого не боїться. У кухні було все перевернуто, а фіранки на вхідних дверях були частково зірвані і всі у крові. Може, Валера був поранений  пострілом  у вікно, але якось дійшов до дверей, щоб виштовхнути злодія з хати. Не знаю… Не виключаю, що вбивця був не один. Мій чоловік лежав так, що його голова була під самим кухонним столом. Сам упасти він так не зміг би. Все його обличчя було скалічене, лоб розтрощений. Всюди розкидані мозки та кров. Багато крові…

Дружина вбитого – Наталія: “Валера все життя багато працював і завжди допомагав іншим”

За що вбили Валерія Семенчука?

– У Валери з погріба серед білого дня вкрали чотири мішки картоплі і мішок моркви, – говорить Наталія. – Він навіть бачив, як злодій тікає, але не розгледів його і не побіг за ним. А потім  комусь з сусідів сказав, що крім Міші таке вряд чи хтось міг зробити. Ці слова дійшли до Міші, він дуже образився та вирішив, мабуть, помститися. Але як через таку дрібницю можна вбити людину? Тим більше, що саме у Валери, а не у Міші вкрали врожай, який він сам виростив?

Жінка розповіла, що її чоловік все життя працював далекобійником. Переніс чотири інсульти і після останнього вже не міг працювати, боявся сісти за кермо.  Але на своїй дачі працював дуже багато, тому що було велике хазяйство: кози, вівці, кури, свині, вісім кішок, собаки, та ще оброблював 1,5 гектари землі. Він добре керував трактором. Валерій ще встигав працювати у приватному сусідньому хазяйстві. І завжди допомагав іншим. Тому після його вбивства із сусідніх сіл до Наталії приходили люди, яким він допомагав і висловлювали співчуття.

– Валерій навіть Міші допомагав, – згадує жінка. – Ходив доїти його корову, тому що знав, що той не зробить цього. Приносив навіть їжу, щоб той не сидів голодний. Але між ними були скоріш неприязні стосунки, ніж товариські. Адже Міша багато пив та був пов’язаний з наркотиками. Ну як з таким можна товаришувати?

За словами жінки Валерій був дуже відповідальний. З першого дня війни він єдиний із села Лісівщина  чергував на блокпостах, долаючи кожного разу пішки три кілометри до Туровця.

– Знаєте, буквально місяць назад Валера мені сказав: “Там у кімнаті я приготував речі. Якщо помру, то одягнеш на мене…” Він, мабуть, щось передчував. Я так боялася, щоб знову не трапився інсульт, а доля розпорядилася зовсім по-іншому. Така страшна і незаслужена смерть.

Як повідомили у відділі комунікації поліції Житомирської області попередня правова кваліфікація події – ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) КК України. За такий злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Джерело: Народний тижневик “Субота “

Автор: Ганна Смирнова

Схожі матеріали

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031