Війна не шкодує нікого. Вона ламає долі, забирає життя невинних людей, які мирно жили у своїй державі.
На жаль, у боротьбі добра і зла гинуть найкращі — цвіт нації, який мріяв про щасливе майбутнє у рідній країні та спокійну старість. Але не судилося.
Багато українських синів і доньок поклали своє життя на вівтар свободи, щоб ми мали право жити у незалежній і суверенній державі. Щоб ми плекали рідну мову, творили історію, розвивали країну і, найголовніше, — жили на своїй Батьківщині.



















