У місцевому кар’єрі селища Пулини трагічно загинув 31-річний парамедик пункту екстреної допомоги Олександр Опанащук. Жителі кажуть, що він був завзятим рибалкою, і у вільний час завжди сидів на водоймах з вудкою. 8 липня він теж пішов рибалити на кар’єр, але ця рибалка виявилась фатальною…
“Ми побачили, що пливе чоловік і тягне за собою іншого”
– Повідомлення про те, що на місцевому кар’єрі виявлено потопельника, надійшло нам у 14 годин 10 хвилин, – розповів журналістці газети “Субота” Андрій Сарафінчан – в. о. начальника 27 ДПРЧ 3-го ДПРЗ ГУ ДСНС у Житомирській області. – Кар’єр знаходиться у двох кілометрах від нашої чергової частини. Коли ми прибули на місце, побачили, що на середині кар’єру, десь на відстані 15 метрів від берега, пливе чоловік і тягне за собою іншого, голова якого знаходиться у воді. Ми одразу кинули чоловікові рятувальну мотузку і круг, за які він схопився однією рукою, а другою продовжував тягнути товариша. Ми допомогли йому дістатися берега, і одразу почали реанімувати молодого чоловіка, який не подавав ознак життя. Разом із працівниками “швидкої”, які теж прибули на місце, до останнього намагалися врятувати його, використали всі свої можливості, але, на жаль, всі зусилля були марними…
Чоловік, який витягував Сашка із кар’єру, нічого не пояснив рятівникам та медикам. У той момент він був настільки виснажений, що сам ледве не помер, поки доплив з тілом товариша до берега. Крім того, він був у шоковому стані. На жаль, журналістці не вдалося з ним поговорити…
“Сашко завжди усім допомагав”
Так сталося, що саме на цей виклик у машині “швидкої” приїхав сусід Олександра і колега по роботі – екстрений медичний технік Віктор Степарук. Ось як він згадує пережите:
– Ми приїхали на виклик, але не знали, хто саме потонув, а коли рятувальник сказав мені, що це наш парамедик Сашко, я пережив справжнє потрясіння. Адже це не тільки мій колега, а і сусід, який виріс на моїх очах! Він одного віку з моїми дітьми, вони гралися і дорослішали разом, ми багато спілкувались і були практично як рідні. Коли Сашка витягли з води, ми разом із рятівниками почали робити непрямий масаж серця і штучну вентиляцію легенів, намагалися використати найменший шанс, робили все можливе і неможливе, але так і не змогли його врятувати. Дуже шкода молодого хлопця. Він усім допомагав. Був доброю, безвідмовною людиною і прекрасним фахівцем.
“У Сашка, можливо, обірвався поплавок і він кинувся за ним у воду”
Працівники відділення пункту екстреної медичної допомоги у Пулинах розповіли, що, можливо, під час рибалки у Сашка обірвався поплавок і він кинувся за ним у воду, а можливо він вирішив просто поплавати. У Сашка була травмована рука, і це, звісно, заважало йому нормально триматися на воді. Є вірогідність, що на глибині його несподівано скрутила судома…
Місцеві жителі говорять, що цей великий кар’єр доволі підступний. У ньому колись видобували глину для цегли, і він зовсім не пристосований для купання. Там чергуються пласти теплої і холодної води. У ньому вже потонуло з десяток людей.
“У найскладніших випадках Сашко діяв впевнено і кваліфіковано”
– Олександр дев’ять років працював у нас на посаді парамедика, – розповідає старший фельдшер відділення – пункту екстреної медичної допомоги у Пулинах Майя Опанащук. – До цього він працював у реанімації Пулинської лікарні, тому коли прийшов до нас, він вже мав певний досвід і навички реанімації. Він був хоч і молодий, але дуже грамотний і амбітний. У найскладніших випадках він діяв впевнено і кваліфіковано, він сприймав їх як особистий виклик, і з великою впертістю і навіть азартом долав всі труднощі. Був дуже щасливий, коли вдавалось вирвати людину із лап смерті. Можу сказати, що він жив своєю роботою і віддавався їй повністю.
Колеги згадують Олександра як дуже позитивну і веселу людину. Один із його друзів Юрій після жахливої події написав у соцмережі: “Сань, вчора у 15 годин ти мені скидав смішні рілси в інстанграм, а сьогодні у 15 годин мені сказали дуже страшну новину про тебе…”
Однокласник Олександра Федір Барабащук розповів, що Сашко ще у школі любив різні приколи і жарти. Згодом його вміння підняти людині настрій не раз допомагало у роботі. Зокрема, жителька села Івановичі Тетяна Кравчук, яка часто викликала “швидку” до свого сина, розповіла наступне:
– У мого сина протягом останніх 18-ти років часто трапляються судоми після пережитого колись ДТП. У такі моменти мені доводиться викликати “швидку”. На виклик не раз приїздив Сашко і допомагав не тільки як медик, а і як чуйна людина. Він умів доречно пожартувати, підбадьорюючи мене і сина, умів знайти такі слова, від яких на душі ставало легше і спокійніше, міг переконати, що все обов’язково буде добре. Він був золотою людиною і дуже грамотним спеціалістом.
“Сашко дуже любив готувати”
Колеги згадують, що Олександр любив не тільки ловити рибу, але й сам готував її.
– Олександр сам ловив та солив товстолобів, приносив і пригощав нас, – ділиться парамедик Тетяна Гаврилюк. – Бувало, що він ловив товстолоба вагою 12 кілограмів і дуже пишався своїм уловом. А ще він любив і вмів готувати. Пригощав нас своєю піцою та різними смаколиками. Якщо знаходив цікавий рецепт, завжди говорив: “Це потрібно спробувати приготувати…” Олександр любив життя, любив своїх батьків, сестру та племінника, до якого ставився з великою теплотою та увагою. А ми любили його. Для нас це величезна втрата.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смирнова
