У селі Вишевичі на Житомирщині попрощалися з іще одним вірним сином України — захисником Валерієм Ефенбергом. Він народився в рік, коли Україна проголосила свою незалежність, і за незалежність держави через 31 рік віддав своє життя…
«Наймолодший в багатодітній родині. В 4 роки лишився без матері, у 18 — без батька. Бідовий хлопчина з добрим серцем, чесний, товариський, працьовитий — таким знали Валерія в селі, — повідомляє Вишевицький будинок культури. — У 2015 році був призваний до лав Збройних Сил України. Ніс службу артилеристом на Херсонщині, де за іронією долі і склав свою голову через 7 років… По закінченню служби, повернувся в рідне село, працював на лісопильні. Знайшов свою долю. З цивільною дружиною Юлею прожив 8 років. Хлопець, який практично не знав матері й рано лишився без батька, понад усе хотів мати справжню сім’ю. Тяжко працював, молодята тримали чимале господарство, планували звести власний дім, вже й будматеріали закупили… Але на заваді стала війна».
З перших днів війни Валерій пішов на блокпост, який організували разом з сусідами. 22 червня отримав повістку та ніс службу на півдні в Миколаївській та Херсонській областях. 30 серпня в ході бойового зіткнення, артилерійського обстрілу в районі Новомиколаївки було втрачено візуальний зв’язок з бійцем. Довгих три місяці велася пошукова робота, й лише після звільнення населеного пункту було знайдено та ідентифіковано залишки тіла бійця військової частини А 0998 — Валерія…
Джерело: fakty.ua