Світ

Страшне прокляття скривдженої графині

«Вона ж чаклує» — журилися в залі суду,— «а ви відпускаєте її на волю!».

«Графиня фон Борке невинна» — відрізав суддя. Вона вільна. У 1612 році Сидонія змогла уникнути покарання. Вона щиро вважала себе невинною, втім, вона такою і була! Ну не могли чоловічі уми XVII століття прийняти той факт, що гарна графиня може бути розумною, і захоплюватися травами. У 1619 році Сидонія потрапила в пастку.
Сидонія фон Борке народилася в 1548 замку в Стшмієлі. Її сім’я походила із знатних дворян Борцьких (Борків). Юна леді нічого не знала відмови. Батьки її розбалували. Коли вона підросла, то вважалася найкрасивішою жінкою у всій Померанії. Сидонія сама в це охоче вірила. Вона бачила, як чоловіки не можуть відвести погляду від її милого обличчя та каштанового волосся.

Будучи підлітком, вона вирушила до двору поморського князя Пилипа I, представника династії Грифичів (Грифони), що правили Померанією з XII століття. Незабаром Сидонія закохалася у сина Філіпа Ернста Людвіга. Випадкові зустрічі, короткі прогулянки, і ось Ернст Людвіг дав обіцянку: «Я одружуся з вами». Сидонія тремтіла від щастя. Начебто весь світ сприяв її щастю.
Але на неї чекало розчарування. Коли принци одружилися з кохання? Дуже рідко. Ернст Людвіг був майбутнім герцогом Померанії, його дружина мала бути із знатного, правлячого роду. Він вибрав іншу через політичні міркування. Серце Сидонії було розбите.
Сидонія гірко плакала. Вона зібрала свої речі, вирішивши залишити замок Пилипа I. Насамкінець, за легендою, вона наклала страшне прокляття на весь рід Грифичів. Насправді легенди дві, за однією з них відкинута Сидонія, наклала прокляття через Ернста Людвіга, а за іншою через Філіпа I, який домагався від молодої дворянки прихильності.

Сидонія повернулася до родового замку. Незабаром радість від безтурботного дитинства змінилася запеклу боротьбу за свої права. Померли батьки Сидонії. Відтепер у сім’ї залишилася лише вона, її сестра та два брати, які мали успадковувати основне майно.
Однак, за законами тих часів, дочкам належало придане як їхня спадщина. Сидонія подала до суду своїх братів, щоб ті виплатили їй аліменти. А поки що замок перейшов до рук старшого брата, який не дуже радий був бачити в своєму будинку розлютовану сестру.
Сидонія та її молодша сестра Дорота поїхали до монастиря Маріанув для незаміжніх дівчат із заможних сімей. Через деякий час померла і Дорота. У монастирі Маріану Сидонію недолюблювали. Вони вірили, що її прокляття на рід Грифичей подіяло, оскільки у Поморській династії було зареєстровано найбільше раптових смертей.
Лише дві живі істоти любили Сидонію: кішка Чиме та собака Юрге. У вільний час дворянка займалася вивченням різних трав. Для жінки це було небезпечним заняттям. Сидонію стали звинувачувати в чаклунстві, наклепі на своїх братів та фінансових аферах.
Дворянка відповідала всім різко та зухвало. Вона була впевнена у своїй правоті та досконалості. Конфлікт йшов за конфліктом, поки в 1612 їй не прийшло запрошення до суду. Їй висунули звинувачення у чаклунстві: прокляття сім’ї Грифичів, лікування травами та наявність кішки та собаки, як у відьми.
Спочатку Сидонію фон Борке було виправдано. Але восени 1619 року суд знову відкрив колишню справу. Багатьом людям Сидонія не подобалася через свою зухвалість та залишки колишньої краси.Її ув’язнили, а потім перевезли до замку Одербург у Грабуві.

«Це абсурдно, ще сім років тому всі звинувачення було знято» — твердила Сидонія на суді. Ніхто її не слухав. Судовий процес був несправедливий і упереджений. Збереглися понад тисячу аркушів щодо її судової справи. Їй висунули кілька десятків різних звинувачень, у тому числі вбивства поморських князів.
Жорстокі тортури призвели до того, що Сидонія зізналася у всіх діяннях. Насправді вона здалася. Вини на ній не було.
У серпні 1620 року біля головних воріт нинішнього польського міста Шецін Сідонія фон Борке була обезголовлена ​​мечем. Її тіло спалили згідно з правилами поводження з відьмами після страти. Її брати померли бездітними, і династія Борке зникла. Історія Сидонії стала відома лише тому, що рід Грифич справді вимер. Адже скільки ще було жінок, яких стратили невиправдано.

Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн

Схожі матеріали

Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.

Залишити коментар Facebook