14 жовтня виповнився б 81 рік Раїсі Кириченко – берегині української пісні, співачці, педагогині, народній артистці України, лавреатці Шевченківської премії, Герою України (1943-2005).
Її називали берегинею української пісні. У її репертуарі не було другорядних пісень. Усі пісні ставали популярними і входили мало не до кожної домівки.
“Не співай пісні, які ні про що. Вибирай ті, що западають в людську душу!..”, – говорила Раїса Кириченко.
Вона народилася на Полтавщині. Працюючи в колгоспі, співала в сільському хорі, пізніше – в хорі Кременчуцького автозаводу.
Не отримавши спеціальної музичної освіти (закінчила Харківський інститут мистецтв лише наприкінці 1980 рр.), співала в ансамблі Полтавської філармонії, де познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком, баяністом Миколою Кириченком, Співала у Житомирському ансамблі “Льонок”, у Черкаському народному хорі, а в 1987 р. Раїса Кириченко повертається до Полтави. З 1994 р. працювала викладачем відділу співу Полтавського музичного училища, в 2000 р. переїхала до Києва.
У співачки були мільйони шанувальників в Україні й за її межами. Українська пісня у її виконанні підкоряла світ. “А коли звучить українська пісня – є й Україна”, – вважала Раїса Кириченко.
Коли співачці необхідно було зробити дороговартісну операцію (хворі нирки), кошти збирали всією країною, вболіваючи за улюбленицю. Після цього Раїса Кириченко, дякуючи всім, співала: “Я вдячна всім, хто вимолив мене у Бога”. Операція додала співачці декілька років життя.
Щороку 14 жовтня Землянківська школа гостинно запрошує шанувальників творчості Раїси Кириченко на пісенне свято “Не журися, Україно, в тебе добрий рід!”.
