1 січня 2025 року виповнився б 81 рік від дня народження відомого на Малинщині, Брусилівщині, Народиччині та всій Житомирщині поета, літературного критика, журналіста, редактора, громадського діяча та просвітянина Василя Федоровича Сташука.
Василь Сташук народився 1 січня 1944 року в селі Савлуки на Малинщині. Після смерті батька родина переїхала до села Великі Кліщі Народицького району, де він закінчив середню школу. У 1980 році здобув освіту в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка.
До журналістики прийшов у 1968 році. Працював у редакціях районних газет Народичів і Малина, понад десять років очолював Брусилівську районну газету «Відродження». У 1992 році видання було відзначене Почесною грамотою Української Ради Миру за підписом Олеся Гончара.
У Малині Василь Сташук став одним із засновників літературно-мистецької студії «Поліська ластівка», яка згодом переросла у студію «Посвіт» імені Івана Огієнка. Він був невтомним наставником талановитої молоді, активним учасником культурного життя регіону, палким патріотом України.
Василь Сташук — автор понад 30 книжок поезії, прози, сатири, художньої публіцистики та документалістики. Серед найвідоміших поетичних збірок — «Глиця», «Мефістофель у Чорнобилі», «Вересневі стодоли», «Неприкаяність», «Гарячий вітер», «Голос спаленої трави», «Вибране» та інші. Його літературно-критичні матеріали публікувалися у всеукраїнських та обласних виданнях.
Василь Федорович Сташук був членом Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України, лауреатом Огієнківської премії.
Пішов із життя 11 лютого 2022 року після важкої хвороби. Похований на новому міському кладовищі міста Малин.
Світла і вічна пам’ять людині, яка словом служила Україні.
Автор: Богдан Лісовський
