Американці вперше запитали Володимира Зеленського, чи погодилася б Україна вийти з Донбасу в обмін на членство в НАТО. Таку несподівану деталь президент розкрив 14 листопада, після серії переговорів в Абу-Дабі, Москві та Дубліні. Водночас Росія не погодилася навіть на припинення ударів по українській енергетиці. Тож після чотирьох днів інтенсивної дипломатії українці мають надію на великий обмін полоненими, але не на оголошене перемир’я.
Про нове питання американської сторони Зеленський розповів журналістам під час спілкування, про яке 14 листопада повідомив Укрінформ.
«А якщо Україна буде в НАТО, Україна вийде з Донбасу?» — саме так, за словами президента, американські переговорники сформулювали своє запитання.
Зеленський відповів, що Україна не збирається добровільно віддавати свої землі. Проте він готовий запитати думку суспільства, якщо партнери запропонують цілісний пакет безпеки. До нього мають входити реальні гарантії від НАТО та ЄС, сильна українська армія з гарантованим фінансуванням і забезпечений коштами план відновлення країни.
Є в цьому сценарії велика суперечність. Росія роками вимагає, щоб Україна не вступала до НАТО. Тому навіть згода Києва розглянути подібну пропозицію ще залишила б відкритим питання позиції Москви.
Що насправді вдалося домовитися в Абу-Дабі
Переговори України, США та Росії тривали 10–11 листопада. Головним результатом стала принципова домовленість про великий обмін військовополоненими. За словами Зеленського, обговорювали формат 1000 на 1000 або навіть 1500 на 1500.
Керівник української переговорної групи Рустем Умєров підтвердив домовленість про обмін і повідомив, що сторони працюють над його практичною реалізацією.
Американський представник Джаред Кушнер назвав майбутнє звільнення потенційно найбільшим за час війни. Станом на 14 листопада остаточну кількість людей і дату проведення обміну ще узгоджують.
Для родин військовополонених це найбільш відчутний результат переговорів. Але дипломатична домовленість має завершитися фактичним поверненням людей додому. Саме повідомлення про проведений обмін, а не прогнозовані цифри, стане наступною важливою подією.
Раніше перший день переговорів супроводжувався суперечкою про реальну лінію фронту на Донбасі. Російська делегація, за словами Зеленського, заявляла про захоплення територій, які фактично контролюють українські військові.
Чому Росія не погодилася хоча б не бити по електростанціях
Україна пропонувала припинити удари по енергетичній інфраструктурі. Це дало б людям можливість пережити холодний сезон із меншим ризиком масштабних відключень світла й тепла.
Але російська делегація повідомила, що не має повноважень ухвалити таке рішення. За словами Зеленського, представники Москви запропонували вирішувати питання припинення вогню безпосередньо з Путіним.
Українська команда у відповідь нагадала, що саме тому й пропонувала зустріч президентів. У підсумку американські посередники вирушили до Москви.
12 листопада Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з Путіним, а згодом того ж дня — із Зеленським у Дубліні. Після цих зустрічей домовленості про енергетичне перемир’я не оголосили.
Отже, у найближчі дні українцям слід виходити з чинної безпекової ситуації. Жодного узгодженого режиму тиші, який би зупинив російські удари, наразі немає.
Європу спочатку не пустили за стіл, а тепер запрошують
Один із найдивніших моментів переговорів стосувався європейських представників. Делегації Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії та європейських інституцій прибули до Абу-Дабі. Але росіяни не стали проводити з ними прямих переговорів.
Керівник російської делегації Володимир Мединський навіть заявляв, що не розуміє, у якому статусі європейці перебувають на зустрічах. Утім, уже після візиту американських представників до Москви з’явилася домовленість готувати наступний раунд за ширшої участі Європи.
Про це повідомив Зеленський після зустрічі з Віткоффом і Кушнером. Він назвав залучення європейців одним із головних результатів дипломатичних контактів.
За повідомленнями міжнародних медіа, новий раунд можуть провести вже наступного тижня, 16–22 листопада. Остаточної публічної дати зустрічі поки немає.
Участь Європи важлива ще й тому, що Росія прагне домовлятися зі США про майбутню систему безпеки всього континенту. А це стосується не лише України, а й розміщення військ НАТО та оборонних зобов’язань європейських держав.
Представники Кремля народилися в Києві та Смілі, а українські переговорники — в Сочі й Узбекистані
То війна може закінчитися до Нового року?
Під час переговорів український парламентар Давид Арахамія висловив сподівання, що сторони здатні знайти рішення до кінця 2026 року. Водночас він назвав зустрічі в Абу-Дабі одними з найскладніших через жорсткі інструкції, з якими приїхала російська делегація.
Американські посередники також говорять про певний прогрес. Однак територіальне питання лишається найважчим. Москва вимагає передачі їй частини Донбасу, яку вона не контролює, тоді як Україна відмовляється виводити звідти свої війська.
Міжнародні оглядачі Ради з міжнародних відносин звертають увагу на відсутність прориву в ключових суперечках. Сторони погодили гуманітарний крок, але не знайшли спільної позиції щодо територій і повоєнної безпеки.
Для українців найближчі ознаки реального просування до миру будуть цілком конкретними: проведений обмін полоненими, узгоджене припинення ударів, визначена дата нового раунду і готовність Росії предметно говорити про завершення бойових дій.
Поки ж дипломатичний процес триває паралельно з війною. І навіть якщо переговори прискоряться, це не означатиме автоматичного завершення мобілізації, скасування воєнного стану чи негайного припинення повітряних тривог. Для цього потрібні окремі рішення й реальні зміни безпекової ситуації.
За інформацією міжнародних медіа, Москва знову повертає розмову до своїх вимог щодо європейської безпеки, висунутих ще в грудні 2021 року. Тоді Росія вимагала обмежити розширення НАТО та його військову співпрацю з Україною. Тепер, майже через п’ять років, ці вимоги знову опинилися за столом переговорів.
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Підписуйтеся на Суботу Онлайн у Telegram або Facebook.
