В Україні шахрайства в Інтернеті набирають обертів, і зловмисники стають дедалі винахідливішими, прикриваючи свої дії під офіційними сайтами або акаунтами. Для того щоб убезпечити себе, важливо перевіряти джерела інформації та активно користуватися двофакторною автентифікацією. Однак шахраї постійно удосконалюють свої методи. Сучасні шахрайства набирають нових форм, і громадяни часто не готові миттєво реагувати на загрози.
Начальник відділу кіберполіції Олександр Ульяненков поділився порадами щодо того, як не стати жертвою шахраїв, описав найпоширеніші схеми шахрайства, а також порадив, як захистити себе у Telegram та боротися з шахрайством у криптовалюті та на онлайн-майданчиках.
Найпоширеніші шахрайські схеми
З розвитком технологій збільшується і кількість шахрайських схем. Зловмисники часто адаптуються до суспільних подій, використовуючи актуальні питання. Наприклад, під час війни шахраї активно користуються благодійними зборами, продажем військових товарів і пропозиціями соціальної допомоги. Однією з найпоширеніших схем є “недоставка товару”. Покупець перераховує передплату за товар, але продавець зникає без сліду.
Інша схема — дзвінки від імені банківських працівників, що інформують про блокування картки або підозрілі операції. Зловмисники просять ввести конфіденційні дані для привласнення коштів або навіть змушують перевести гроші на “безпечні” рахунки. Також дуже поширеним є фішинг, коли шахраї створюють фальшиві сайти банків, маркетплейсів або благодійних організацій для крадіжки даних платіжних карток.
Шахраї також використовують підроблені посилання, що видають себе за програми “єДопомога” або виплати від міжнародних організацій. Вони можуть створювати фальшиві канали в популярних месенджерах і накручувати підписників. Аферисти навіть можуть зламати акаунти і через них розсилати повідомлення з проханням терміново позичити гроші.
Як захистити свої дані
Щоб захистити себе від шахрайських атак, необхідно налаштувати двофакторну автентифікацію, використовувати складні паролі (не менше 12 символів з великими та малими літерами, цифрами та спецсимволами) і регулярно перевіряти активність акаунтів. Також важливо не передавати конфіденційну інформацію стороннім особам.
У випадку з Telegram слід уникати переходу за сумнівними посиланнями і завжди перевіряти, хто намагається зв’язатися. Якщо аккаунт зламаний, важливо одразу звернутися до служби підтримки сервісу та повідомити про компрометацію знайомих.
Кіберзлочинність та загрози з боку Росії
Наразі хакерські атаки з боку Росії є частиною війни. Зловмисники намагаються атакувати критичну інфраструктуру та викрасти важливі дані. Зокрема, в Україні відбуваються постійні DDoS-атаки та фішингові кампанії, які мають на меті знищити бази даних або зламати важливі веб-ресурси. Уряд активно працює над захистом від таких атак, оновлюючи системи безпеки.
Шахрайства з криптовалютою
Шахраї не оминають і криптовалютні платформи. Вони пропонують фальшиві інвестиційні можливості (наприклад, скам-ICO або “пірмідальні” схеми), створюють підроблені сайти криптобірж і використовують фішинг для крадіжки криптовалюти. Оскільки транзакції у криптовалютах зазвичай анонімні, повернення вкрадених коштів дуже складне, хоча іноді можна заблокувати кошти через підтримку бірж.
Грошові мули
Шахрайська схема “грошових мулів” передбачає вербування людей для відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом. Вони відкривають банківські рахунки або використовують існуючі, через які проходять незаконні фінансові операції. Кількість таких злочинів зросла через економічну нестабільність під час війни.
Завдяки заходам Нацбанку, таким як обмеження міжнародних платежів і верифікація клієнтів, використання банківських рахунків для шахрайських операцій скоротилося. Однак шахраї швидко адаптуються, і зараз вони частіше користуються криптовалютними сервісами.
Поради
Найкраща порада для користувачів — бути уважними до інформації, яку вони отримують, не переходити за підозрілими посиланнями, використовувати складні паролі та двофакторну автентифікацію. Якщо ви стали жертвою шахрайства, негайно звертайтесь до правоохоронних органів та кіберполіції для відновлення доступу та запобігання подальшим втратам.
