4 жовтня — день пам’яті Олени Пчілки. 96 років тому, 4 жовтня 1930 року, померла Ольга Драгоманова-Косач — письменниця, перекладачка, видавчиня, етнографиня, фольклористка, громадська діячка і мати Лесі Українки. Та називати її лише «матір’ю геніальної доньки» означає залишити за дужками величезну частину історії української культури.
Олесь Гончар свого часу писав про неї: «Народила Україні не тільки геніальну Лесю, а й була порадницею, вірним другом до останніх днів… Ні, більшої, значно більшої шани заслуговує Олена Пчілка від свого народу, що йому так вірно, так жертовно служила».
І справді: Олена Пчілка писала прозу, поезію і драматичні твори, перекладала, збирала фольклор та орнаменти, видавала українські книжки й часописи, брала участь у жіночому русі та послідовно відстоювала українську мову в часи, коли це вимагало неабиякої сміливості.
Олена Пчілка — це Ольга Драгоманова-Косач
Справжнє ім’я Олени Пчілки — Ольга Петрівна Драгоманова, після одруження — Косач. Вона народилася у Гадячі на Полтавщині у родині Драгоманових. Її старшим братом був відомий історик, публіцист і громадський діяч Михайло Драгоманов.
У Києві Ольга потрапила в середовище української «Громади», де познайомилася з Петром Косачем. Після одруження подружжя переїхало до тодішнього Новограда-Волинського — нинішнього Звягеля.
Саме Звягель став важливою частиною її українства
З Волинню пов’язаний один із найцікавіших періодів життя Олени Пчілки. У Звягелі вона захопилася місцевою мовою, побутом, піснями та особливо вишивкою.
У матеріалах звягельського музею збереглися її спогади про цей край: Звягельщина «просто чарувала» її, а місцева мова здавалася «розкішною, чарівною».
Саме тут Олена Пчілка збирала етнографічні матеріали та орнаменти народної вишивки. Згодом ця робота стала одним із важливих напрямів її наукової й видавничої діяльності.
Сьогодні у Звягелі працює Музей родини Косачів-Драгоманових, про який «Субота Онлайн» розповідала у великому матеріалі про місто та його повернення до української ідентичності.
У Звягелі народилися троє її дітей
Родина Косачів прожила у Звягелі багато років. Тут народилися троє старших дітей подружжя — Михайло, Лариса, яка увійшла в історію як Леся Українка, та Ольга.
І саме Олена Пчілка значною мірою створила для дітей українське культурне середовище.
Директорка Музею родини Косачів-Драгоманових Людмила Гамма розповідала, що мати робила все, аби в умовах Російської імперії її діти не «омосковилися»: спрямовувала їх в українство, заохочувала писати й перекладати.
Навіть сам Новоград-Волинський Олена Пчілка вперто називала старою українською назвою — Звягель.
Вона сама була великою постаттю — не «додатком» до Лесі
Олена Пчілка залишила великий літературний, етнографічний і публіцистичний доробок. Вона писала для дорослих і дітей, перекладала твори європейських авторів, займалася видавничою роботою.
Разом із Наталією Кобринською вона долучилася до видання жіночого альманаху «Перший вінок», що став знаковою подією для українського жіночого руху.
Олена Пчілка також редагувала й видавала часопис «Рідний край». Вона не просто писала українською — вона створювала простір, у якому українські автори могли бути прочитаними.
У 1920-х роках Олена Пчілка стала членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук. Її діяльність охоплювала літературу, фольклористику, етнографію, журналістику та громадську роботу.
Вишиванка для неї була не модою
Сьогодні українські орнаменти — звичний елемент одягу, дизайну й культури. Для Олени Пчілки наприкінці ХІХ століття це було значно більше, ніж красивий декор.
Вона системно збирала зразки народної вишивки на Волині, досліджувала орнаменти та популяризувала український традиційний одяг.
На фотографіях самої Олени Пчілки можна побачити її у волинському строї — для освіченої жінки з аристократичного середовища того часу це було цілком свідомим культурним вибором.
Вона не боялася говорити українською, коли це було небезпечно
Її принциповість проявлялася не лише у книжках.
Олена Пчілка публічно виступала українською мовою в часи імперських обмежень, вимагала права друкувати українські книжки та навчати дітей рідною мовою.
У 1920 році, вже за більшовицької влади, під час заходу на честь Тараса Шевченка у Гадячі вона демонстративно використала синьо-жовтий прапор. Такі вчинки для того часу були не безпечною символікою, а відкритою політичною позицією.
Мати шістьох дітей — і кожного виховувала сама
Олена Пчілка була матір’ю великої родини. Вона свідомо займалася освітою дітей, добирала їм книжки, заохочувала до мов, літератури, музики та перекладу.
Особливі стосунки мала з Лесею Українкою. Для майбутньої письменниці мати була не лише мамою, а й першою вчителькою, редакторкою, літературною порадницею та людиною, з якою вона могла сперечатися про творчість і політику.
Ці стосунки не були безхмарними — дві надзвичайно сильні особистості мали різні погляди на окремі речі. Але їх об’єднувала велика спільна справа — українська культура.
Чому про неї так довго говорили переважно як про «маму Лесі»
Олена Пчілка була незручною для радянського канону. Відверто українська, принципова, самостійна, пов’язана з національним рухом, вона погано вписувалася в дозволений образ «прогресивної письменниці».
Тому її величезну самостійну роль часто звужували до одного означення — «мати Лесі Українки».
Олесь Гончар писав, що Україна перебуває перед Оленою Пчілкою у великому боргу. І сьогодні, коли повертаються забуті імена, тексти й історії, ця фраза звучить особливо актуально.
Художник Фотій Красицький
4 жовтня — привід згадати її власне ім’я
Олена Пчілка померла 4 жовтня 1930 року в Києві. Їй був 81 рік.
Минуло 96 років, але чим більше дізнаєшся про неї, тим дивнішим здається, що така масштабна постать десятиліттями залишалася у тіні знаменитої доньки.
Письменниця. Видавчиня. Редакторка. Перекладачка. Етнографиня. Фольклористка. Учасниця жіночого руху. Академічна діячка. Мати, яка свідомо виховувала дітей українцями.
Леся Українка — одна з найбільших заслуг Олени Пчілки. Але далеко не єдина.
Фортеця Звягель. Як місто Лесі Українки та Валерія Залужного повертає своє
У музеї родини Косачів розповідають, як Олена Пчілка виховувала дітей українцями й чому вперто називала місто Звягелем.
Хочете читати більше пояснювальних матеріалів про світ, людей, віру, науку та суспільство?
Підписуйтеся на Telegram-канал Субота Онлайн або стежте за нами у Facebook. Обираємо теми, які справді змушують замислитися.
