У 1966 році Катерина Денисюк прийшла до Олевського професійно-технічного училища №10 ученицею — опановувати професію маляра-штукатура та облицювальника-плиточника. Минуло 60 років. Сьогодні вона сама навчає майбутніх будівельників, має 34 роки і 5 місяців педагогічного стажу, а через її групи пройшли вже 700 учнів.
Історію майстрині виробничого навчання розповіло Суспільне Житомир.
У те саме училище повернулася вже навчати інших
Катерина Денисюк була однією з перших учениць тодішнього професійно-технічного училища №10. Навчалася два роки, а після випуску у 1968 році поїхала працювати до Новограда-Волинського.
Згодом навчалася у Житомирській обласній школі майстрів, працювала в Коростенській ПМК №57 та Лугинському МРСУ. За своє професійне життя встигла бути інженеркою-нормувальницею, інженеркою виробничого відділу та виконробом.
В Олевську вона працювала на різних об’єктах — згадує терапевтичне й хірургічне відділення лікарні, молочну кухню та поліклініку.
До училища Катерина Денисюк повернулася вже як педагогиня. За її словами, нині загальний трудовий стаж становить 60 років, а педагогічний — 34 роки і 5 місяців.
«Скільки ремонтів зробила по Олевську — не порахувати»
Будівельна професія для неї ніколи не обмежувалася лише робочим днем.
Катерина Денисюк розповіла, що багато років додатково бралася за ремонти в Олевську, а їздила працювати навіть до Києва. Штукатурила, клала плитку і, за її словами, іноді працювала до другої години ночі.
«А я скільки ремонтів зробила по Олевську — не порахувати».
Вона зізнається: заробляти додатково доводилося через нестачу грошей. Але практичні навички, набуті на будівництвах, пізніше передавала вже своїм учням.
За 34 роки — 700 учнів
Катерина Денисюк каже, що насправді завжди мріяла бути вчителькою. У результаті дві частини її життя — будівництво та педагогіка — поєдналися в роботі майстрині виробничого навчання.
За цей час вона випустила 700 учнів. Частина залишилася у будівельній галузі, частина обрала інші професії.
Навчання тут насамперед практичне. Учні штукатурять, шпаклюють, шліфують поверхні, працюють із плиткою та виконують реальні ремонтні роботи. Зокрема, зараз вони ремонтують приміщення гуртожитку ліцею.
Будівельні професії в Олевському ліцеї змінюються і разом із новими поколіннями учнів. Раніше «Субота Онлайн» розповідала, що дедалі більше дівчат у цьому закладі обирають професії маляра, штукатура, плиточника, муляра, пічника, тесляра та столяра.
Тепер урок може перервати повітряна тривога
За десятиліття змінилися не лише учні та технології. Сьогодні звичний урок виробничого навчання може закінчитися вже через кілька хвилин після початку через сирену.
Катерина Денисюк розповідає: буває, що вона готує майстерню, збирає дітей — і після сигналу повітряної тривоги всі мають іти в укриття.
Війна торкнулася і колишніх вихованців закладу. Майстриня згадує, що серед випускників ліцею є загиблі та зниклі безвісти. Серед своїх учнів вона назвала Олександра Ковальчука та Романа Горпиніча.
«Якщо береться за справу — доводить її до завершення»
Виконувач обов’язків директора Олевського професійного ліцею Олександр Ковальчук характеризує Катерину Денисюк як людину, яка відповідально ставиться до роботи й доводить розпочате до кінця.
Майстриня виробничого навчання Валентина Озерчук працює поруч із нею 22 роки. За її словами, випускники Катерини Денисюк працюють у будівельній галузі по всій Україні, а багато хто нині захищає державу.
1 жовтня, напередодні Дня працівників освіти, Катерина Денисюк отримала подяку Олевської міської ради за сумлінну працю.
А найпомітніший підсумок її роботи вже давно не поміщається в одну грамоту: 60 років трудового шляху і 700 людей, яких вона навчала професії власними руками.
Хочете читати більше пояснювальних матеріалів про світ, людей, віру, науку та суспільство?
Підписуйтеся на Telegram-канал Субота Онлайн або стежте за нами у Facebook. Обираємо теми, які справді змушують замислитися.
