17 листопада 2020-го року у Києві знову вирував майдан. На акцію протесту до приміщення Верховної Ради України прибуло майже дві тисячі підприємців із усіх регіонів України. Житомирщина була представлена чи не найбільшою делегацією. Під будівлю парламенту прибули житомиряни, бердичівляни та делегація підприємців із Новограда-Волинського. Загалом майже півтораста осіб із Житомирської області протестували під вікнами Верховної Ради.
Чого прагнули і досі прагнуть підприємці? Вже більше року в Україні не вщухає тема запровадження касових апаратів. Йдеться майже про тотальне встановлення касового обладнання у більшості підприємців України. Ініціатором законів про «касові апарати» став голова парламентського комітету з фінансових питань, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. Головним аргументом доктора економічних наук (Гетьманцев все життя викладав у Київському Національному університеті ім. Шевченка) є твердження, що відсутність касових апаратів дозволяє підприємцям ухилятися від оподаткування своєї економічної діяльності. Натомість підприємці, які вже зацікавилися деталями практичного застосування касових апаратів у свою щоденну роботу, ледь не в один голос стверджують, що купівля і належне обслуговування касового апарату призведе до значного збільшення витрат на ведення підприємницької діяльності. Адже касовий апарат передбачає наявність касових принтерів(ще одна стаття витрат) і навіть ведення журналу , де підприємець має продублювати усі проведені через касовий апарат операції. Податківці за таких умов матимуть щоденні можливості знайти десятки (не одне) порушень, за які передбачені штрафні санкції. Таким чином , Верховна Рада, ухваливши у минулому році одразу декілька законів, дія яких мала б розпочинатися із 1 січня 2021 – го року, неабияк ускладнила життя підприємців. Всі ці події, коли ухвалювалося законодавство про «касові апарати» , відбувалося задовго до початку пандемії коронавірусу. А вже перший локдаун навесні і влітку 2020-го року відчутно вдарив по всіх підприємцях України. Лише той факт, що під час першої хвилі пандемії COVID-19 в Україні припинили діяльність більше 400 тисяч ФОПів мав би стати тривожним сигналом для Уряду України. Не масове застосування касових апаратів, а навпаки – певні податкові пільги, знижки, послаблення і т.п. для підприємців мали б стати головною ознакою економічної політики Української держави. І лише тоді, коли чисельність підприємців розпочала б в Україні суттєво і помітно зростати, можна було б здійснити кроки із запровадження касових апаратів.
Ці висновки давно і всім відомі. Про них знають навіть студенти усіх економічних факультетів вузів України, але парламентарі і вище державне керівництво України на проблеми життя (по суті, виживання) підприємництва в Україні досі не звертають належної уваги. Аргумент про посилення фіскалізації економічної діяльності в Україні стосується у першу чергу потужних бізнесових структур ( таких, як торгові мережі «Ашан», «Епіцентр», «АТБ», «Метро» і т.п.), а також вирішення проблем української митниці. І вже після вирішення таких стратегічних завдань із впорядкування податків в Україні варто було б взятися і за підприємців.
Саме із такими настроями прибули підприємці до Києва, під приміщення Верховної Ради 17листопада 2020-го року. Влада, очевидно врахувавши, що листопад є надзвичайно революційним місяцем в історії України (починаючи із 1917-го року) потурбувалася про встановлення належних кордонів із числа поліцейських підрозділів та нацгвардійців. Підприємці, маючи намір донести своє бачення нинішніх реалій до парламентарів, намагалися буквально увірватися до приміщення Верховної Ради України. Проте поліція виявилася спроможною завадити такому натиску і тому діалог між підприємцями та парламентарями відбувався на вулиці, а не у залі Верховної Ради.
Так сталося, що Верховна Рада 17 листопада слухала звіт Уряду стосовно ситуації із протидії коронавірусу. Формально Верховна Рада України мала розглянути питання про «карантин вихідного дня». Це урядове рішення здобуло більше недоброї слави і проти нього виступали більшість громадян України. У тому числі – й підприємці, які вважають «карантин вихідного дня» ударом по малому і середньому бізнесу. Тому Верховна Рада вирішила розглянути питання про скасування урядового рішення щодо карантину вихідного дня. Але таке рішення парламентарі не змогли ухвалити. І тепер карантин вихідного дня знову будуть впроваджувати і дотримуватися у найближчі суботу та неділю.
У підсумку підприємці завершили свій протест лише із однією доброю новиною: у парламенті було зареєстровано проект постанови про відставку Данила Гетьманцева із голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Разом із відставкою пана Гетьманцева парлдаментарі мають вже за кілька днів ухвалити законопроект № 3852-1 (2), де питання про запровадження касових апаратів мають бути не лише відтерміновані до 1 січня 2022 року (ще на рік), але й скасовані на перспективу кількох найближчих років. Таку обіцянку підприємці отримали у ході перемовин із представниками ВРУ і з таким настроєм поверталися додому. Із перемогою ФОПів вітати ще рано, але певні надії і чергові обіцянки сьогодні вони все ж таки отримали. Єдине, що викликало неабиякий подив у людей, які спілкувалися через мережу Фейсбуку, це поведінка підприємців у автобусах, якими вони добиралися до Києва і поверталися зі столиці. У жодного пасажира немає маски. Жоден із ФОПів, які їхали на протест проти «карантину вихідного дня», не подумав, який візуальний приклад він демонструє башатьом житомирянам, які досі не можуть зрозуміти, чому такими повальними темпами відбувається поширення «корони» у Житомирі. І тут очевидно питання не у «карантині» якого – небуть дня. Тут суть у рівні культури, вмінню реагувати на справжні та мнимі загрози. І ситуація у цій сфері у Житомирі дуже плачевна. Єдине, що радує – салютів під час вечірок та ресторанних застіль у Житомирі тепер справді поменшало.
Сидір Ковпак
Джерело: Народний тижневик “Субота”
