Андрій Соловйов хоче повернутися до рідного Коростеня, але зараз не може самостійно подолати навіть сходи між двома поверхами. Після нападів, операцій і тривалого лікування у Німеччині йому визначили високий ступінь інвалідності. В Україні ж родина майже два роки не може завершити процедуру оцінювання.
Дружина чоловіка Аня Соловйова розповіла «Суботі», що за цей час отримала понад 15 відповідей від лікарень, органів місцевої влади та Міністерства охорони здоров’я. Родина зверталася до юристів, збирала й перекладала німецькі медичні документи, однак справу чоловіка досі не розглянули по суті.
Проблему родини вперше підняли журналісти сайту Житомир-Онлайн.
З 1 січня 2025 року замість колишніх МСЕК в Україні працюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування. Порядок їхньої роботи визначає постанова Кабінету Міністрів №1338.
Напад стався просто на робочому місці
Аня та Андрій родом із Коростеня. Подружжя виховує трьох дітей, найстаршій із яких 12 років. До погіршення здоров’я Андрій працював слюсарем-механіком на місцевих підприємствах.
У 2022 році просто під час роботи в чоловіка стався епілептичний напад. Його забрала швидка допомога. Далі були обстеження та лікування у Коростені, Житомирі й Києві.
За словами дружини, після МРТ у головному мозку Андрія виявили ураження, яке не вважали злоякісним. Однак різні медичні заклади називали різні можливі причини його стану.
«Нам у різних лікарнях ставили різні діагнози. Остаточної відповіді ми в Україні так і не отримали», — розповідає Аня.
16 травня 2025 року родина виїхала до Німеччини. Перші чотири місяці вони проживали у великому тимчасовому наметовому містечку, де одночасно перебували близько 500 людей.
Через черги потрапити до профільного лікаря одразу не вдалося. Після нового нападу охоронці викликали швидку допомогу, і Андрія доправили до лікарні.
За словами Ані, після поглиблених обстежень німецькі лікарі діагностували у чоловіка ураження дрібних судин головного мозку, пов’язане із синдромом Бехчета.
Відтоді, розповідає жінка, Андрій переніс дві операції, шість курсів терапії та встановлення імпланта. Йому також призначили препарати, які потрібно приймати постійно.
«Він забуває, не може самостійно спуститися з другого поверху на перший, не може довго стояти, нахиляти голову, дуже швидко втомлюється», — каже дружина.
За підрахунками родини, лікування Андрія у Німеччині вже коштувало близько трьох мільйонів гривень у перерахунку. Одну упаковку призначеного препарату Аня оцінює приблизно у 50 тисяч гривень.
Що означає німецький показник 80
У Німеччині Андрієві встановили показник GdB 80. У побутовій розмові його нерідко називають «80 відсотками інвалідності», однак це не зовсім точне формулювання.
Як пояснює офіційний німецький портал охорони здоров’я, Grad der Behinderung — це ступінь обмеження життєдіяльності за шкалою від 20 до 100 із кроком у десять пунктів. Показник від 50 означає тяжку інвалідність за німецьким законодавством.
Німецький GdB 80 не дорівнює автоматично першій, другій чи третій групі інвалідності в Україні. Українська експертна команда повинна окремо оцінити не лише діагноз, а й те, як захворювання впливає на пересування, самообслуговування, спілкування, працю та інші повсякденні функції людини.
Тому сам німецький документ має велике доказове значення, але не замінює проходження української процедури.
Лікарня говорить про неповний пакет документів
Аня стверджує, що збирала документи, замовляла переклади й апостиль, писала до Коростенської центральної міської лікарні, органів місцевої влади та Міністерства охорони здоров’я.
«За ці два роки я написала стільки офіційних звернень, що вже назбиралася ціла тека. Але замість зрозумілого рішення отримую нові відповіді й не знаю, чого конкретно ще бракує», — говорить жінка.
Коростенська ЦМЛ та Міністерство охорони здоров’я у відповідях родині зазначили, що наданий пакет не містив усіх документів, необхідних для направлення Андрія на оцінювання.
За інформацією Коростенської лікарні, медики неодноразово роз’яснювали родині чинний порядок. Документи Андрія кілька разів направляли для розгляду до Бердичева та Вінниці, але справи повертали без розгляду через недостатність медичних відомостей та незавершений курс лікування. При цьому жінці так і не пояснили, яких саме документів конкретно бракує.
У відповіді лікарні також зазначено, що у складі експертних команд Коростенської ЦМЛ немає ревматолога. Профільний фахівець працює в команді на базі Житомирської обласної клінічної лікарні імені Олександра Гербачевського.
Коростенська міська рада повідомила родині, що не встановила порушень у діях адміністрації та лікарів міської лікарні.
Отже, позиції сторін суттєво різняться. Родина вважає, що виконала всі доступні вимоги, але так і не отримала точного переліку відсутніх документів. Медзаклад наполягає, що справа не може бути передана експертній команді без належного медичного обґрунтування.
Чи справді Андрію потрібно приїжджати в Україну
Аня переконана, що фактично родину підштовхують до особистого приїзду Андрія в Україну. Однак через стан здоров’я така дорога може бути для нього складною та небезпечною.
Водночас офіційне роз’яснення МОЗ передбачає можливість пройти оцінювання, перебуваючи за кордоном.
Загальний механізм виглядає так:
- людина збирає медичні документи, які підтверджують діагноз, проведене лікування та обмеження у повсякденному житті;
- документи перекладають українською мовою та засвідчують переклад у встановленому порядку;
- їх надсилають сімейному або лікуючому лікарю в Україні;
- український лікар формує електронне направлення на оцінювання;
- експертна команда визначає форму розгляду справи.
Якщо документів достатньо, оцінювання може відбутися заочно — без особистої участі пацієнта. Якщо лікарям потрібні додаткові пояснення, допускається дистанційне оцінювання із застосуванням телемедицини.
Апостиль підтверджує справжність підпису та печатки на іноземному документі, але сам по собі не доводить повноти медичного пакета. Для експертної команди важливі виписки, результати обстежень, історія лікування та детальний опис того, що саме людина не може робити самостійно.
Раніше Субота Онлайн докладно пояснювала, як працює нова система оцінювання повсякденного функціонування замість МСЕК.
Понад 70 тисяч гривень на юридичну допомогу
За словами Ані, родина вже витратила на юридичні послуги понад 70 тисяч гривень. Один із юристів працював зі справою з квітня 2026 року, іншому, як стверджує жінка, заплатили 25 тисяч гривень. Однак завершити процедуру не вдалося.
Подружжя виховує трьох неповнолітніх дітей і зараз живе за кордоном. Родина говорить, що не має можливості постійно оплачувати дорогу до України, проживання, нові обстеження та послуги юристів.
«Чоловік хоче повернутися до рідного Коростеня. Але я не знаю, як практично це зробити, бо він досі почувається погано», — говорить Аня.
Тепер жінка планує звертатися до суду. Вона хоче отримати не автоматичне визнання німецького рішення, а зрозумілу відповідь: як саме чоловік, який фізично не може прибути на огляд, повинен завершити передбачену українським законодавством процедуру.
У цій історії ще немає остаточної крапки. Редакція Суботи Онлайн готова оприлюднити додаткові роз’яснення медичних закладів та органів влади, якщо вони допоможуть родині сформувати повний пакет і передати справу Андрія на оцінювання.
Фото надала Аня Соловйова.
Важливі історії жителів Житомирщини та пояснення складних процедур — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
Джерело: Субота Онлайн
Автор: Богдан Лісовський
