26 листопада між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ) досягнуто угоди на рівні персоналу про нову програму розширеного фінансування (EFF). Загальний обсяг кредиту становить $8,1 млрд.
Хоча ця сума майже вдвічі менша за попередню програму (започатковану у 2023 році), вона є стратегічно важливою. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, програма EFF є “якірною” для всієї міжнародної підтримки. МВФ виступає гарантом того, що Україна зможе повернути отримані позики. За оцінками Фонду, нова програма допоможе залучити від партнерів $136,5 млрд, критично необхідних для покриття фінансових потреб у 2026–2027 роках.
Нова програма знадобилася, оскільки попередня базувалася на застарілих макроекономічних прогнозах, які передбачали завершення активної фази війни раніше.
Жорсткі вимоги: боротьба з пільгами та схемами
Для забезпечення стійкості державного боргу та зменшення залежності від зовнішньої допомоги, МВФ вимагає від України вжиття низки непопулярних заходів, які торкнуться як великого, так і малого бізнесу та пересічних громадян.
1. Удар по спрощеній системі оподаткування (ФОПи)
Основна вимога Фонду — боротьба зі схемами, за якими великий бізнес використовує спрощену систему для мінімізації податкових зобов’язань:
Обов’язковий ПДВ для “спрощенців”: Запровадження обов’язкової сплати податку на додану вартість для всіх ФОПів, річний дохід яких перевищує 1 млн грн (крім першої групи). Це ускладнить адміністрування та збільшить податкове навантаження, що має запобігти використанню ФОПів для дроблення бізнесу.
Критерії трудових відносин: Введення чітких критеріїв. Якщо відносини між компанією та ФОПом відповідатимуть хоча б трьом із них (наприклад, дохід ФОПа від однієї компанії перевищує 75%, або компанія встановлює робочі години), держава зобов’яже компанію перевести такого ФОПа у штат найманих працівників.
2. “Податок на OLX” та доходи від цифрових платформ
МВФ вимагає запровадити оподаткування доходів, які українці отримують від сервісів на кшталт Bolt, Uklon, Glovo, Booking, OnlyFans чи OLX.
Приєднання до DAC7: Україна має приєднатися до директиви ЄС про обмін інформацією про доходи від цифрових платформ (DAC7). Це дозволить податковій отримувати інформацію про транзакції та стягувати податки (формально 18% ПДФО + 5% військовий збір).
Влада, зі свого боку, намагається запровадити спеціальне пільгове оподаткування та спрощену звітність для таких доходів.
3. Скасування пільги на міжнародні посилки
Фонд наполягає на перегляді пільги на безмитне ввезення посилок з-за кордону, вартість яких не перевищує 150 євро. За даними НБУ, у 2025 році українці імпортували посилок на $4,5 млрд, більшість яких надійшла без сплати податків.
Вимога Фонду спрямована на боротьбу з “легалізованою контрабандою” — схемами, де великі партії товарів дробляться на дрібні посилки для уникнення мит та ПДВ.
4. “Вічний” військовий збір
За інформацією джерел, МВФ вимагає, щоб Україна не скасовувала військовий збір (наразі 5%) навіть після закінчення війни. Поточне законодавство передбачає, що збір має бути скасований з 1 січня року, наступного після завершення воєнного стану.
Політична криза та фінансовий колапс
Угода з МВФ зіткнулася із серйозними перешкодами:
Фінансування від ЄС: Для фіналізації програми МВФ вимагає гарантій, що Україна отримає фінансування від партнерів на 2026 рік. Це, зокрема, залежить від ухвалення рішення ЄС щодо репараційного кредиту(передача Україні заморожених активів РФ у Euroclear), яке поки що заблоковане через відсутність одностайності.
Схвалення бюджету: Імовірно, умовою Фонду буде ухвалення бюджету на 2026 рік, який заплановано до розгляду 2 грудня. Проте, як зазначають представники “Слуги народу”, “На бюджет нема голосів. У країні політична криза”.
Спротив у Раді: Шанси на ухвалення парламентом найбільш непопулярних податкових змін (скасування пільги на посилки, “податок на OLX”) невпинно наближаються до нуля.
Влада опинилася перед складним завданням: пояснити українцям, яким щойно роздали по 1 тис. грн (у рамках програми, що фінансується за рахунок перерозподілу коштів із соціальних програм), чому тепер їм доведеться затягувати паски і платити більше податків. Цей діалог ускладнюється й на тлі недавніх корупційних скандалів, що, за оцінками, могли “вимити” сотні мільйонів доларів із держбюджету.
