Редакція Суботи Онлайн нагадує одну з найстрашніших кримінальних історій Європи — викрадення і багаторічне ув’язнення Елізабет Фріцль у власному домі батька.
У лютому 1984 року в австрійському містечку Амштеттен зникла 18-річна Елізабет Фріцль. Її батько, Йозеф Фріцль, приніс до поліції лист, нібито написаний донькою. У ньому вона просила не шукати її, пояснюючи зникнення втомою від родини та вступом до секти. Лист прийняли без сумнівів. Повірила поліція. Повірила мати. Повірив світ.
Насправді ж Елізабет нікуди не йшла. Фріцль заманив її в підвал під будинком — приміщення, яке роками будував під виглядом майстерні. Він приспав доньку ефіром, закував у наручники та замкнув у бетонному бункері без вікон, площею в кілька квадратних метрів. Там вона проведе 8576 днів — майже 24 роки.
Підвал був ретельно спроєктованим. Кілька звуконепроникних дверей, кожні вагою до 300 кілограмів, електронні замки з кодами, відомими лише господарю. За роки неволі Елізабет народила від батька семеро дітей.
Трьох дітей Фріцль забрав у дім. Він підкидав немовлят на власний поріг із записками від «зниклої доньки», після чого разом із дружиною офіційно всиновлював їх. Сусіди співчували: мовляв, яка трагедія — мати покинула дітей, а бабуся з дідусем узяли на себе відповідальність.
Ще троє дітей залишалися в підвалі разом із матір’ю. Вони не бачили сонячного світла, не знали, що таке трава, і не дихали свіжим повітрям. Одна дитина померла через 66 годин після народження. Тіло Фріцль спалив у печі для сміття.
Зовні Йозеф Фріцль був шанованим інженером і зразковим сім’янином. Удень — повсякденне життя, ввечері — систематичне насильство в підвалі. Він погрожував пустити газ, якщо хтось спробує кричати або чинити опір. Харчування складалося з прострочених продуктів і мінімальних пайків. У вологому приміщенні з цвіллю діти хворіли на рахіт і анемію. Єдиним «вікном у світ» був телевізор — дозволений, щоб ув’язнені не втратили розум.
Розв’язка настала у 2008 році. Найстарша донька з підвалу, 19-річна Керстін, знепритомніла. У лікарні виявили важку ниркову недостатність і дивні генетичні відхилення. Медики запідозрили неладне та викликали поліцію. Те, чого не зробили у 1980-х, зробили лікарі — поставили зайві запитання.
Коли Елізабет вивели з підвалу, їй було 42 роки. Вона виглядала як літня жінка: сиве волосся, паперово-біла шкіра, очі, не звиклі до денного світла.
Найстрашніше в цій історії — не лише злочин, а мовчання навколо нього. Десятиліттями сусіди бачили, як Фріцль носить у підвал важкі пакунки, сплачує високі рахунки за електроенергію, нікого не пускає в сад і поводиться як тиран удома. Але ніхто не втрутився.
Будинок в Амштеттені став символом людської байдужості. Поки нагорі пекли штруделі й дивилися новини, під товщею бетону відбувалося системне катування та один із наймасштабніших випадків інцесту в історії сучасної Європи.
Йозеф Фріцль отримав довічне ув’язнення. Але для Елізабет і її дітей жоден вирок не здатен повернути чверть століття вкраденого світла.
