19 липня 1941 року німці окупували Радомишльщину. Для радомишлян настали сумні, тужні, темні роки фашистського панування. Німецькі загарбники встановили новорічну ялинку в приміщенні театру. Нині на цьому місці двоповерховий житловий будинок (вул. Міськради №13).
Фото мені подарувала моя вчителька географії Ю.Ф.Тарасевич. З зворотного боку напис: Радомисль. Театр. 1942 рік. Хто міг зробити фото в той час?
В приміщенні театру німці ввели нову, «європейську» культуру – встановили для себе новорічну і різдвяну ялинку на Новий 1942 рік. Радомишльські місцеві художники Політ і Лось намалювали величезну картину – панно. Його розмістили на сцені за ялинкою. На картині зображено Гітлера, який чоботом давав підсрачника Сталіну. Той стояв раком на солом’яних снопах замість ніг. Гучно і помпезно відзначили Новорічні і Різдвяні свята німецькі солдати та офіцери з артистками місцевого театру. Жінки надзвичайної краси мусили виступати в різних театральних виставах. Німці артистам і артисткам видавали щотижневі харчові пайки, як і солдатам Вермахту. Левова частина сигарет з тих пайків потрапляла на міський базар (зараз -Соборна площа.-Авт.). Там артисти мінялися на продукти і через місцевих поліцаїв передавалися нашим військовополоненим в концентраційний табір (зараз- будинок районного суду.-Авт.). Артисток Радомишльського театру після визволення міста не переслідували. Можливо тому, що серед них була дружина Павла Оксентійовича Владимиренка, який довгий час після війни очолював міську раду. Артисти так само ставили спектаклі після визволення. Новорічні і Різдвяні свята 1943 року німецько-фашистські загарбники відзначили також гучно і помпезно разом з ялинкою. Та на Новий 1944 рік німці тільки встановили і прикрасили ялинку в театрі. Наші воїни не дали можливості загарбникам відсвяткувати. 28 грудня 1943 року війська І-го Українського фронту назавжди очистили Радомишльські землі від фашистів. Змінивши деякі прикраси на ялинці, солдати разом з місцевими жителями відсвяткували воєнний Новий 1944 рік. Двадцять років тому один радомишлянин, який зберіг одну новорічну іграшку з німецької ялинки, продав за 300 доларів. Іграшку купив мій знайомий антикварщик з Києва. Чоловікпояснив мені, що сніжна кулька, всередині невеличка зелена ялинка – богемське скло, яке цінується у всьому світі і дуже дорого коштує. Яка ж реальна ціна тієї іграшки? Навіть самий сміливий романіст не зміг би придумати, що в якомусь провінційному Радомишлі трапляються такі цінні речі.
Новий 1945 рік в місті відзначали з розмахом, незважаючи на розруху і труднощі воєнного часу. Радомишляни виготовляли іграшки із зіпсованих лампочок. Фігурки майстрували із бинтів, шкаралупи і офіцерських погонів. Наряджали ялинки радомишляни і трофейними німецькими іграшками, які зосталися як на згадку в тих хатах міста, де німецькі офіцери наймали собі житло. Виробництво іграшок зі скла в Україні відновили в 1946 році.
м. Радомишль
Автор: Олександр Пирогов
