Українські села, які має відвідати кожен
Пандемія Covіd-19 принесла чимало лиха, але разом з тим — зробила актуальним питання внутрішнього туризму. Напередодні травневих свят пропонуємо взяти на замітку цікаві незаїжджені маршрути по Україні.
Минулорічний тренд на «відкриття» маловідомих локацій в Україні не втрачає актуальності сьогодні. Цікаво, що в центрі уваги багатьох українських блогерів не міста-мільйонники, а маленькі села та селища. Тобто окремі культурні та історичні пам’ятки роблять ще донедавна залишені поза увагою більшості локації знову популярними.
Ведучі шоу «Check-in. Україна» на каналі НЛО TV Євген Славкінський та Ілля Луценко під час зйомок програми проїхали всю країну. Вони виокремили кілька сіл, які незаслужено маловідомі з-поміж українців, але в яких, безперечно, є на що подивитись.
Фрумушика-Нова (Одещина)
Фрумушика-Нова — це колишнє село на півдні Одещини, яке відродили, перетворивши на туристичний центр.
Історія цього місця доволі незвична. В часи Другої світової війни на цій території було німецьке поселення. По закінченні війни влада знесла поселення, а разом з ним і чотири молдавські села поблизу. Серед цих сіл була і Фрумушика. Людей виселили, а на місці поселення побудували військовий полігон. З розпадом СРСР полігон став непотрібним — місцевість прийшла у занепад.
Відродження села розпочалося у 2006 році за сприяння одного одеського мецената. Тут побудували один із найбільших у Європі вівчарських комплексів. Що цікавіше для туриста — трохи згодом побудували етнографічний музей, де відтворили характерні для Бессарабії 19 століття будинки. А ще тут знаходиться найвищий у світі пам’ятник чабану. Його висота — 18 метрів.
Приїхавши сюди, ви ніби потрапляєте у минуле (якості доріг це теж стосується). Але не все так погано — на території Фрумушика-Нова є готель, ресторан, басейн, конференц-зали та гостьові будинки в місцевому стилі. Тобто все для комфортного проживання туристів і проведення бізнес-зустрічей чи інших заходів.
Клімат Бессарабії ідеально підходить для вирощування винограду. Тому в місцевому сувенірному магазині можна придбати добре вино та інші продукти. Одним словом — вам буде що згадати про це село та що придбати на згадку про нього.
Колочава (Закарпаття)
Колочава — унікальне в своєму роді село, що знаходиться в Міжгірському районі на Закарпатті. Тут ви знайдете… цілих 10 музеїв! Непогано як для села, чи не так? Розповімо про кілька з них.
Бункер Штаєра — це справжня криївка з автентичною атмосферою 50-х років. Всередині можна подивитися, в яких умовах жили бійці ОУН тих часів. Вузькоколійка — ще один унікальний музей в Колочаві. Тут можна покататися разом з автентичним гідом вузькоколійною залізницею, якою довгий час сплавляли ліс. З часом тут з’явилися дороги, тому вузькоколійка стала непотрібною. Зрештою вона остаточно перетворилася на музей. Радимо одразу по приїзду в Колочаву найняти гіда, який детально розкаже вам про кожний музей та особливості життя в селі сьогодні.
Тухля (Львівщина)
Село Тухля знаходиться біля самого підніжжя Карпат, у Стрийському районі на Львівщині. Знаменитим село зробив ще Іван Франко у своєму відомому творі «Захар Беркут». Місцевість з довгою історією й нині живе та процвітає — тут активно розвивається еко-туризм. Сприяють цьому місцеві мешканці, які заснували в Тухлі еко-ферму, що радо приймає гостей. Назва ферми — «Дві Катерини».
Починалася ця історія з того, що на фермі з’явилася одна кізочка, а далі господині (місцева мешканка та переселенка з Луганщини — дві Катерини) весь час подавалися на гранти. Врешті-решт, за допомогою п’яти грантів вони заснували ферму, де нині мирно співіснують кури, кози, барани та інші свійські тварини.
Кожна коза на фермі дає майже чотири літри молока на день. З нього на фермі роблять різні види сирів, які тут же можна спробувати. До речі, на фермі також є можливість власноруч подоїти козу або погратися з маленькими козенятами. Екскурсія на фермі для туристів коштує 50 гривень, дегустація сирів — 100 гривень. Також є прогулянка на конях — це обійдеться в 25 гривень.
