У вівторок, 23 січня, близько 15:25 начальнику комунальної пошуково-рятувальної служби на воді міста Бердичева Валерію Шелепі зателефонував черговий по службі, який повідомив про можливу загибель людини на річці Гнилоп’ять. Інформація надійшла від пожежного поста по вулиці Красіна, що знаходиться неподалік від пішохідного мосту на інший берег річки. Оскільки за штатом пошуково-рятувальної служби в зимовий час один співробітник чергує, а решта відпочивають, було оголошено загальний збір: за 15 хвилин усі співробітники мали прибути на службу для виконання поставлених завдань. А Валерій Шелепа особисто виїхав безпосередньо на місце події.
Промацування дна річки результату не дало, довелося запускати водолаза
“Від рятувальників я дізнався таке. Повз них проходив чоловік, якому здалося, що у воді серед льоду промайнули частини тіла. Спочатку пожежники самостійно прибігли зі своїм обладнанням, думали врятувати. Але на місці події вже не було жодних слідів. Я зателефонував своїм співробітникам на станцію, і попросив узяти спеціальну жердину з гачком для промацування дна (добре, що там глибина була в районі 2,5 метра). Вона дає можливість обстежити дно з поверхні і, якщо там лежить людина, зачепити її і дістати. Чому зондування? Тому що вже сутеніло, а згідно з регламентом рятувальних робіт не можна проводити водолазні операції в темний час доби, оскільки є небезпека втратити водолаза”, – розповів нам Валерій Шелепа.
Але промацування дна результату не дало. Як керівник пошуково-рятувальних робіт, Валерій Шелепа дав команду припинити пошуки і призначив загальний збір на ранок наступного дня. Перед цим він провів коротку нараду з підлеглими, де вони намітили план дій і підготували необхідне спорядження. До останнього була надія, що під лід провалився собака або інша тварина. Але коли рятувальники сіли і все обговорили, сумнівів у тому, що це була людина, у них не залишилося. По-перше – це сліди. Вони вели з берега й обривалися чітко біля місця події. Складалося враження, що людина не йшла, а саме ковзала по люду. По-друге, там було чітко видно, що лід проламаний, що хтось саме провалився.
Наступного дня о дев’ятій годині ранку розпочалися пошуково-рятувальні роботи. Фахівці служби порятунку на воді міста Бердичева завантажили необхідне спорядження і висунулися до місця трагедії. На особисту машину одного зі своїх співробітників (власного транспорту служба не має) завантажили човен-плоскодонку. Водолаз одягнув сухий водолазний костюм, призначений для проведення робіт під водою в зимовий час.
Тіло загиблого знайшли за метрів сім від місця трагедії, все обличчя в нього було в крові
Пошуки зайняли практично годину часу. Ситуація ускладнювалася тим, що видимість під водою – 10, від сили 15 сантиметрів. Мул із дна річки і лід, що не пропускає сонячні промені, істотно ускладнювали роботу водолаза. Як відбуваються пошуки в таких випадках? Усе дуже просто. Водолаз досліджує дно, поки не наступає на тіло. Потім він подає сигнал через страхувальний трос, зачіпає небіжчика, і люди на березі витягують його з води. Цього разу труп знаходився десь за сім метрів від місця трагедії.
“Загиблим виявився охайно одягнений, ще цілком молодий чоловік, у якого були розбиті в кров ніс, лоб і губи. На нашу професійну думку, все сталося так: він різко провалився під воду, і сплив уже під льодом. Намагаючись виринути, він ударився об тверду поверхню льоду обличчям, отримавши відповідні травми. Але пробити лід, звісно, не зміг. Після того, як ми витягли труп на берег, приїхала поліція. Досить скоро їм вдалося встановити особу загиблого. Як нам сказали, хлопець перебував у розшуку, перебував в одному з медичних закладів міста Бердичева і мав психічні розлади. Особисто мені незрозуміло, навіщо він туди пішов: йшов свідомо, знаючи про небезпеку, або ж просто втратив зв’язок із реальністю чи задумався про щось своє. Майже за двадцять метрів від місця трагедії був пішохідний міст, а загиблий рухався кригою паралельно до мосту, хоча було б логічніше та зручніше перейти річку через міст”, – зазначає Валерій Шелепа.
Застереження
Товщина льоду того дня була 18-20 сантиметрів, було досить холодно. Але під час пошуково-рятувальної операції в одному місці доводилося киркою по льоду разів двадцять бити, а проходиш трохи – вистачає одного удару, бо там лід уже лише 5-7 сантиметрів, від одного удару розсипається. У тому місці закрут річки, там швидкість течії збільшується, і вона підмиває лід зсередини, через що він не такий міцний. Плюс недалеко від місця події проходять труби міського водопостачання, що знаходяться в річці і постійно протікають. Вони теж могли підмивати лід зсередини і зіграти свою фатальну роль у трагедії, що сталася.
Чому ж ніхто нічого не чув? Уся справа в блискавичності події. Людина могла миттєво провалитися і стрімко піти під воду, де її одразу ж віднесло течією під лід. Далі, я думаю, все зрозуміло без слів – кликати й кричати на допомогу бідолаха вже не міг. Місце трагедії сьогодні обгороджено сигнальною стрічкою. Сподіваємося, що більше трагічних пригод на льоду в місті Бердичеві не буде.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Антон Семашко
